Символіка української вишиванки: приховані смисли орнаментів і кольорів вишивки

Докладніше про те, чому вишивку називають "молитвою без слів", як створювали сорочки наші пращури і що можуть символізувати орнаменти та кольори на вишиванках, - пише РБК-Україна.

Чому українська вишивка - "молитва без слів"

У Тернопільському обласному методичному центрі народної творчості (ТОМЦНТ) розповіли, що українську вишивку називають "молитвою без слів", тоді як сорочку-вишиванку - "головним оберегом людини".

Адже вишита сорочка впродовж багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі й водночас сприймалася як оберіг - символ здоров'я та краси, - пояснили фахівці.

Завідувачка відділу народної творчості та методично-просвітницької роботи ТОМЦНТ Людмила Питик нагадала, що перші вишиванки відігравали не лише функцію одягу, бо вважалося, що орнамент оберігав їхніх власників від зла, недобрих поглядів, невдач і навіть хвороб.

Відомо ж, одяг, який найближче до тіла - це своя сорочка. Недарма в українців є такий вислів: "народитися в сорочці" - тобто бути щасливим у житті, - зазначили в ТОМЦНТ.

Імовірно, саме тому сорочки прикрашали візерунками на рукавах, комірах чи подолі так, щоб "малюнок торкався тіла".

Як створювали вишиванки наші предки

Вважається, що давні українці мали особливу вишиванку для кожного ритуалу.

Наприклад, дітям вишиту сорочку дарували при народженні - щоб вона "оберігала їх від злих духів". Створювали першу вишиванку для малюка мати або бабуся, читаючи при цьому молитви за його здоров'я.

Тим часом дівчата шили вишиванки до свого весілля - як придане на щастя.

Наші пращури вірили, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили та оберігає від усього поганого. У зв'язку з цим у народі виникло багато прикмет і забобонів, - повідомили в ТОМЦНТ.

Так, жіночі сорочки прийнято було прясти з льону або конопель - щоб ці рослини "захищали майбутню матір".

Не менш важливими були й візерунки, вишиті на сорочках.

Не можна було переймати чужий малюнок, бо вважалося, що таким чином людина забирає або повторює чужу долю, - зазначили в ТОМЦНТ.

Існують також свідчення, що в деяких регіонах України процес вишивання "мав вигляд особливої церемонії" - жінки під час роботи молилися і вірили, що ці молитви "зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою лише позитивними емоціями".

Великого значення надавали весільним сорочкам, адже вишивка на них мала "кодувати молоду пару на сімейне щастя". У стародавньому замовлянні навіть зустрічаються такі слова: "Наскільки білою є сорочка на тілі, таким щоб чоловік до жінки був".

Відтак, дехто вірить, що кожна дівчина мала вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові не просто так, а для того, щоб знати - вірний він їй чи ні.

Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне призивання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, значить, "вскочив чоловік у гречку", - поділилися в ТОМЦНТ.

Розповідають також, нібито чумаки (які проводили життя в довгих мандрах), довіряли шиття своєї сорочки тільки одній дівчині. Інші жінки до такого сакрального ритуалу нібито не допускалися, оскільки так чумак "підтверджував вірність своїй коханій".

Символіка вишивок

За словами фахівців, справжню українську вишиванку:

• шиють із натурального полотна (найчастіше - льону або конопель);
• вишивають вручну.

Саме така сорочка є не лише вбранням, а й оберегом, - уточнили в ТОМЦНТ.

Українцям нагадали, що в давнину полотно завжди було цінним, тож "кожен клаптик тканини під час пошиття вишиванки мав використовуватися раціонально".

Орнамент вишиванок - це також наша давня космічна грамота, - вважає Людмила Питик.

Зазначається, що загалом орнаменти поділяються на три основні групи:

• геометрично-абстрактні (лінії, квадрати, ромби, трикутники, хрести та інші фігури);
• рослинні (квіти, листя, гілки, дерева тощо);
• тваринні (зображення різних тварин, птахів, риб або окремих елементів - очей, рогів, кігтів).

Геометричні символи, що прийшли до нас із глибокої давнини, - універсальні. Начебто просто поєднання квадратів, ромбів, трикутників і хрестів, прямих ліній, хвилястих і ламаних, крапки, рисочки, кругообіги, спіралі. А насправді в них - увесь всесвіт на полотні, усе життя людини, прагнення до щасливої долі та продовження роду, - констатували в ТОМЦНТ.

За інформацією українського інтернет-порталу vzhe-vzhe.com, заведено вважати, що кожен із геометричних елементів має свій особливий сенс (символізм):

• квадрат - добробут і достаток;
• ромб - родючість, поєднання землі та сонця;
• коло - сонце, божественна енергія, вічність;
• трикутник - три стихії (вода, земля і вогонь), Свята Трійця або зв'язок між трьома світами;
• ламані лінії - незамкнутий трикутник вершиною догори (чоловіче начало), а якщо донизу - жіноче;
• спіраль - захист від недоброї сили, символ зв'язку з предками, інтуїтивних здібностей;
• баранячі ріжки (вужики) - достаток і фінансове благополуччя;
• хрест - гармонія, захист від темних сил і божественна благодать.

Питик розповіла, що пізніше (зі зміною світоглядних традицій) місце геометричних орнаментів зайняла "багатобарвна розкішна козацька вишивка з абстрагованими рослинними орнаментами".

Вважається, що в основі рослинних елементів на одязі лежить "культ покоління матері-природі".

Сьогодні українські сорочки рясніють стилізованими та натуралістичними зображеннями калини, маків і троянд, чоловічі - прикрашають дубовим листям і гронами винограду, - нагадали в ТОМЦНТ.

Кожен рослинний орнамент також можна "прив'язати" за змістом до унікального значення:

• виноград - щастя в родині, благополуччя;
• калина - любов, материнство і краса;
• квіти маку - оберіг від злого ока;
• дубове листя - чоловіча сила, незламність, міць і довголіття;
• троянда (ружа) - любов, пристрасть, жіночність, молодість і краса;
• восьмипроменева квітка (мальва) - поєднання жіночого і чоловічого начал;
• дерево світу або древо життя - єдність трьох світів (підземного, земного і небесного), або ж єдність трьох часових просторів (коріння - минуле, стовбур - сьогодення, крона - майбутнє);
• барвисті квіти й листя пагонів - радість, повнота життя, оптимізм.

Тваринні ж орнаменти (або зооморфні) вказували найчастіше на захист, духовну силу і нерозривний зв'язок із природою:

• жар-птиця - любов, енергія сонця, краса;
• пара голубів - подружня вірність і злагода в сім'ї, кохання;
• ластівка - хороші новини, поліпшення в сім'ї, благополуччя і початок нового життя;
• півень - сонце, вогонь, світло, захист від зла, передбачення початку нового дня;
• соловей і зозуля (у тандемі з гілкою калини на дівочих вишиванках) - продовження роду;
• лебеді - відданість і вірність;
• пари птахів серед квітів - духовна сила (об'єднуючий елемент між небом і землею), щастя.

Варто зазначити також, що іноді на українських вишиванках можна побачити й космічні мотиви: зірки, місяць, сонце (сваргу). Згідно з народними повір'ями, вони символізують упорядкований Всесвіт, гармонію, божественну енергію та захист від зла

Загалом сварга - це символ сонця, міцного роду та правильного (гармонійного) розподілу у світі. Коли сварга повернута за годинниковою стрілкою - йдеться про міцні й теплі родинні зв'язки, якщо ж проти - може вважатися оберегом духовного полум'я.

Що можуть означати кольори на вишиванці

Згідно з інформацією ТОМЦНТ, основні кольори на українських вишиванках також можуть мати певне "значення".

Так, червоний колір - посилює енергію, символізує щастя, кохання, достаток і веселощі.

Найчастіше він присутній на весільних чоловічих сорочках. Такі сорочки одягали й молоді дівчата, які приносили своєю красою радість присутнім, - нагадали громадянам.

Чорний колір, на противагу червоному, може нагадувати про смуток, горе та смерть.

Наші пращури одягали її на похорон. Але в деяких регіонах сорочки з чорною вишивкою носили літні чоловіки, - розповіли українцям.

Вважається, що одна з найоригінальніших чорних вишиванок - борщівська, розшита чорними нитками.

Є переказ, що коли турки й татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього та сусідських поселень упродовж кількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки на знак скорботи на печалі, - повідомили в ТОМЦНТ.

На противагу чорному кольору існує вишивка "білим по білому" (коли рельєфний візерунок вишивки створює гру світла). Білий колір може символізувати любов і невинність, радість і світлі події. Саме тому вишиванки в таких тонах вважаються святковими.

Зелений колір символізує духовний спектр і асоціюється з природними витоками, вважається благодатним, сприяє спокійному життю.

Небесно-сині кольори символізують воду (тобто жіноче начало), непорочність.

Тому найчастіше їх одягали дівчата ще до заміжжя, - зазначили в ТОМЦНТ.

Жовтий і золотий вважаються "окремими кольорами у вишивці". Вони трактуються як кольори небесного вогню, сонця. Символізують божественну мудрість і багатство.

Енергетична та інформаційна функція, яку виконує вишивка на національному одязі українців, унікальна. Недарма, сакральна вишивка дійшла до нас крізь тисячоліття, з глибокої давнини. Від майстрині до майстрині, - підсумували в ТОМЦНТ.