Що таке "China Shock 2.0" і чому це важливо не тільки для США

На запитання про економічні відносини США і Китаю та їхній вплив на американських робітників відповідає Бредлі Сетцлер - професор економіки Пенсильванського університету, який вивчає феномен "китайського шоку".

Докладніше: David Autor et al, Places versus People: The Ins and Outs of Labor Market Adjustment to Globalization, (2025). DOI: 10.3386/w33424

Що таке "китайський шок"?

Після вступу Китаю до Світової організації торгівлі 2001 року країна стала експортним гігантом. Китайські фабрики налагодили масове виробництво меблів, одягу, іграшок і техніки. У США той самий товар виробляли дорожче, і американські заводи почали програвати конкуренцію.

За підрахунками Сетцлера, у регіонах із високою часткою текстильної або меблевої промисловості зникало до третини всіх робочих місць у виробництві. У середньому - кожна сьома.

Хто постраждав найбільше?

Насамперед - люди без вищої освіти, які влаштовувалися на заводи після школи. Ці робочі місця давали гідний дохід, але зникли майже повністю. Втрати були як серед чоловіків, так і серед жінок - особливо в легкій промисловості.

Ті, хто вже мав постійну роботу на заводі, здебільшого втрималися. Але кар'єра таких співробітників застопорилася: підприємства більше не розвивалися, і можливості зростання зникли.

Що прийшло на зміну заводам?

Через десятиліття почалося відновлення - але не в промисловості, а у сфері послуг. Найбільше нових вакансій з'явилося в охороні здоров'я, освіті, роздробі та кафе. Але зарплати там, як правило, нижчі.

Високооплачувані виробничі посади замінилися низькооплачуваними в сервісі, навіть для тих, у кого був диплом.

Що краще - дешеві товари чи свої робочі місця?

Сетцлер підкреслює: завдяки китайському імпорту товари стали дешевшими, і багато американців змогли дозволити собі одяг, взуття та електроніку. Але ціною стала втрата тисяч робочих місць.

Цей баланс - у центрі політичних дебатів у США: чи варто економити на покупках, якщо через це втрачають дохід мільйони людей?

Чи йде нова хвиля "китайського шоку"?

Економісти говорять про можливий "Китайський шок 2.0". Тепер під загрозою не дешевий текстиль, а високотехнологічні галузі: електромобілі, акумулятори, сонячні панелі.

Це вже більш кваліфіковані та краще оплачувані робочі місця. Їхня втрата буде відчутною, але, можливо, не такою руйнівною - такі фахівці більш мобільні та фінансово стійкі.

Чому торгова війна Трампа з Китаєм приречена?

Згідно зі статтею в Financial Times, тарифна політика Трампа - не про торгівлю, а про владу. Тарифи використовують як інструмент тиску: слухняним країнам дають поблажки, неслухняні отримують санкції.

При цьому, як зазначає аналітик Артур Кребер, Трамп не досяг жодної із заявлених цілей - ні відновлення промисловості, ні зниження дефіциту.

Ось три причини, чому, на думку FT, Трамп програє:

1. США більше не сприймаються як надійний партнер. Світові лідери не хочуть брати участь у "хрестовому поході" проти Китаю.

2. Трамп занадто залежить від реакції ринків. Будь-який обвал котирувань - і політика розгортається на 180 градусів.

3. Китай готовий до затяжної війни. Він розвиває внутрішній попит і менше залежить від імпорту зі США.

Що далі?

Торговельна політика США стає дедалі протекціоністською. І республіканці, і демократи тепер підтримують тарифи, які за Трампа здавалися радикальними. У 2025 році мита проти Китаю досягли 145%, у відповідь Китай запровадив відповідні заходи - зокрема обмеження на експорт рідкоземельних металів, потрібних для технологій.

Але як показує історія, торгові війни приносять не стільки перемог, скільки збитків - і промисловості, і споживачам. І якщо новий "китайський шок" дійсно настане, знову постраждають насамперед робітники.

Що відбувається зараз

2 квітня 2025 року США ввели нові "взаємні" мита проти 185 країн. Для Китаю тариф становив 34%, але з урахуванням додаткових 20% санкцій за передбачувані поставки фентанілу, загальне навантаження досягло 54%.

Китай відповів дзеркально - 34% на весь американський імпорт, а також оголосив про обмеження експорту рідкісноземельних металів, необхідних для виробництва чіпів, електроніки та електромобілів. Зокрема, йдеться про ітрій і гадоліній, незамінні у високотехнологічній галузі.

9 квітня, після взаємних кроків, Трамп різко підвищив тарифи до 104%, а потім - до 145%, звинувативши Пекін у "неповазі до світової торгівлі". Китай підняв свої тарифи у відповідь - до 84%.

Але одночасно США пом'якшили удар по власному ринку, звільнивши від мит смартфони, комп'ютери та іншу популярну електроніку - по суті, щоб не викликати хвилю негативу у своїх же споживачів.

Чому це важливо не тільки для США?

Це важливо не тільки для США, тому що модель "китайського шоку" може повторитися в будь-якій країні, орієнтованій на промислове виробництво і відкриту торгівлю. Ось чому:

🌍 1. Глобалізація стосується всіх

Економіки країн взаємопов'язані. Якщо одна країна починає масово експортувати дешеву продукцію (як Китай), це чинить тиск на виробників в інших країнах. В Україні, Польщі, Німеччині, Бразилії - скрізь, де є заводи і фабрики, може повторитися така історія.

🏭 2. Зникнення робочих місць у промисловості - загальносвітова тенденція

Те, що сталося в США, вже трапилося або може трапитися в інших країнах: механізатори, швачки, робітники на збірці втрачають роботу, тому що їхня продукція виявляється дорожчою за китайську. Це стосується країн, що розвиваються, де промисловість - важливий роботодавець.

📉 3. Перехід до послуг - але з меншою зарплатою

Коли зникають заводські вакансії, нові робочі місця найчастіше з'являються у сфері послуг. Але зарплати там нижчі, а умови часто нестабільні. Це веде до зростання нерівності та бідності навіть за "офіційного" зростання зайнятості. Така трансформація - виклик для соціальної політики в будь-якій країні.

🔋 4. Друга хвиля: технології та зелена енергія

Зараз Китай стає лідером у високотехнологічному експорті: електромобілі, акумулятори, сонячні панелі. Це може вдарити по країнах, які роблять ставку на "зелену" та інноваційну економіку - і не тільки по США. Наприклад, ЄС, Південна Корея, Японія вже обговорюють захисні заходи. Україна, розвиваючи ВДЕ і промисловість, теж може зіткнутися з конкуренцією за ринки і технології.

🧭 5. Уроки для України

• Потрібно розвивати не тільки виробництво, а й захист своїх ринків - розумну промислову політику.

• Слід готуватися до того, що дешевий імпорт - не завжди благо. Він може "з'їсти" робочі місця в країні.

• Важливо створювати гідні умови праці у сфері послуг, якщо промисловість не справляється.

• Нарешті, інвестувати в освіту і перепідготовку - щоб молоді фахівці могли адаптуватися до нових ринків праці.

І до чого все це?

По суті, торгова війна між США і Китаєм - битва, в якій програють усі. Американські споживачі вже платять більше, бізнес зазнає збитків, а союзники все частіше відвертаються. А Китай? Він просто продовжує посилювати своє виробництво і розширювати вплив на інших ринках.

Головний підсумок - ця боротьба більше про політику, ніж про економіку. І як показує досвід попередніх років, повторення "китайського шоку" знову вдарить по американських робітниках - тільки в інших галузях.