Росія запустила хвилю фейків проти голови Єврокомісії

Олів'є Госле/EPA

Спроба винесення вотуму недовіри голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, яка відбулася 10 липня і завершилася її політичним виживанням, спровокувала хвилю дезінформації з боку проросійських джерел.

Про це свідчить конфіденційне дослідження фінської аналітичної компанії Check First, витяги з якого наводить видання Politico.

За словами дослідників, із березня до червня 2025 року проросійська мережа під назвою Pravda network наростила активність на 60%, збільшивши кількість публікацій, кількість мов і платформ, охоплених кампанією. Головним меседжем було: "Урсула - токсична".

"Антифондерляєнівський наратив розтягувався на доволі тривалий період", - зазначив CEO Check First Гійом Кустер, додавши, що використовували "драматургічну структуру" з поступово зростаючою емоційністю та героїзацією опонентів Єврокомісії.

У центрі кампанії опинилася фігура румунського ультраправого політика Джорджа Сіміона, який 15 червня заявив про збір підписів за проведення вотуму недовіри. Російське агентство ТАСС швидко підхопило новину, а потім вона була трансформована в численні пости Pravda network із заголовками на кшталт "історична кампанія з повалення корумпованої Урсули фон дер Ляєн".

Автори дослідження вважають, що саме це повідомлення стало "каталізатором" для різкого зростання активності мережі. У день офіційного внесення вотуму - 26 червня - було опубліковано понад 80 унікальних матеріалів, не враховуючи перекладів. Це більш ніж удвічі перевищує звичайний рівень.

За даними Check First, кампанія не винаходила фейки з нуля, а штучно посилювала і драматизувала реальні події, створюючи відчуття масштабного народного обурення. Так, у березні почали поширюватися звинувачення в "токсичності" фон дер Ляєн, у квітні - претензії до закупівель вакцин, у травні - чутки про її майбутню відставку, а в червні - тези про "Пфайзергейт" і корупційні скандали.

Паралельно формувався образ "борця за правду" - націоналістично налаштованого Сіміона, якого протиставляли "корумпованому брюссельському істеблішменту". Часто згадували і депутата Європарламенту Георге Піпереа, який також виступив із критикою голови Єврокомісії. У російськомовній версії кампанії акцент робився на антизахідній риториці, у румунській - на національній гордості, в англомовній - на "прозорості та підзвітності".

На піку дезінформації в Telegram публікувалися заголовки на кшталт: "Масовий рух по всій Європі вимагає відставки Рейхскомісара Урссули фон дер Фюрер". Автори дослідження зазначають, що це приклад того, як фрагментарні та непов'язані повідомлення об'єднуються в потужну пропагандистську хвилю.

Єврокомісія вже отримала доступ до дослідження. Представник комісії Томас Реньє заявив, що "ці події є черговим нагадуванням про спроби, що здійснюються структурами, пов'язаними з російською державою, щодо поляризації та ослаблення Європейського Союзу". Він наголосив, що такі мережі "опортуністично використовують політичні події в ЄС для спотворення суспільного сприйняття і дискредитації європейських політиків".

"Pravda network можна розглядати як машину з відмивання російської пропаганди", - вважає Кустер. - "Вона підсилює повідомлення, створені іншими структурами, і видає їх за органічні медійні реакції".

Французька служба моніторингу іноземних втручань Viginum ще минулого року викрила цю мережу як інструмент впливу на громадську думку у Франції. Минулого тижня до санкційного списку ЄС було внесено її засновника Євгена Шевченка.

За словами Кустера, таке масштабне дослідження може допомогти Єврокомісії швидше реагувати на подібні атаки в майбутньому:

"Ми помітили перші ознаки підготовки анти-Урсула-наративу ще за чотири місяці до голосування".