Росія заочно винесла вирок українській медіаекспертці. Подробиці


У Росії суд ухвалив заочний вирок медіаекспертці з України і вимагає її видачі через Інтерпол.
Вирок у Росії медіаекспертці Інституту масової інформації (ІМІ) Ірині Земляній ухвалив суддя Віталій Бєліцький, який у РФ системно розглядає політично вмотивовані справи проти журналістів і представників громадянського суспільства. Це з'ясували експерти Інституту масової інформації.
Як пише ІМІ, Білицький зробив кар'єру під час повномасштабної війни РФ проти України та посилення внутрішніх репресій у Росії. 4 січня 2023 року указом президента РФ Володимира Путіна його було призначено суддею Московського міського суду. До цього він працював у Коптевському районному суді Москви.
Суддя системно розглядає справи, які міжнародні організації та правозахисники вважають політично мотивованими.
Зокрема, він працює зі справами за статтями Кримінального кодексу РФ, які часто застосовуються для політичного переслідування, такими як "державна зрада", "поширення фейків про армію РФ" та іншими політично чутливими звинуваченнями. Йдеться як про вироки, так і про рішення щодо запобіжних заходів, зокрема тримання під вартою.
Також Білицький ухвалював рішення у справах проти російських політиків і вчених.
За даними ІМІ, суддя причетний як до ухвалення вироків, так і до рішень щодо тримання під вартою у справах, які пов'язують із політичними переслідуваннями в Росії.
Як відомо, у березні 2026 року Московський міський суд у Росії заочно засудив Ірину Земляну до 13 років колонії загального режиму. Її в Росії визнали винною за сфабрикованою справою.
РФ оголосила медіаекспертку Земляну в розшук: у кримінальній справі стверджується, нібито вона причетна до нападу на російського посла Сергія Андрєєва у Варшаві. Земляна заперечує звинувачення і заявляє, що вирок має політичний характер і є частиною кампанії тиску, а справу повністю сфабриковано.
Інцидент стався 9 травня 2022 року у Варшаві. Тоді група протестувальників облила російського посла червоною рідиною, коли він намагався покласти квіти на цвинтар-мавзолей радянських воїнів. Учасники акції мали на одязі плями червоної фарби, що символізує кров жертв війни Росії проти України. Вони також скандували гасла "фашисти", "рашисти" і "вбивці".
Земляна, яка брала участь в акції, після інциденту через погрози була змушена покинути Варшаву.
Польща розслідувала справу про погрози життю Земляної з боку росіян та інших осіб. У червні 2023 року стало відомо, що польська прокуратура призупинила розслідування у справі про обливання фарбою російського посла, визнавши Ірину невинною.
Земляна заявила, що Нацполіція України відкрила кримінальне провадження за її заявою після інциденту у Варшаві з російським послом. Згодом Шевченківське управління поліції Головного управління Нацполіції в Києві закрило кримінальне провадження за фактом погроз життю та розголошення її особистих даних. Однак суд зобов'язав поновити розслідування.
Водночас в Інтерполі досі не визначилися, чи оголошувати Земляну в міжнародний розшук за запитом Росії.
У лютому 2024 року Ірину Земляну внесли до списку "терористів і екстремістів", який веде Федеральна служба Росії з фінансового моніторингу (Росфінмоніторинг).
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат Ярослав Юрчишин звернувся до Національної поліції як представника в Інтерполі з проханням захистити Ірину Земляну від російського переслідування. У відповідь Нацполіція зобов'язалася проконтролювати, щоб не допустити переслідування Ірини Земляної через Інтерпол з боку Росії.
- Путін ще пошкодує: про що говорили Трамп і Сі
- У Чехії сказали, яку з країн НАТО Росія може розглядати як "легку ціль"
- Путін заявив про успішне випробування міжконтинентальної ракети Сармат, здатної нести до 16 ядерних боєголовок
- У Молдові відреагували на указ Путіна про російські паспорти для Придністров'я
- Буданов висловився про ризик застосування Росією ядерної зброї
- Росія вдарила по житловому будинку в Києві: десятки мирних жителів убито, серед них - троє дітей

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші













