Медики в умовах війни: як лікарям та медсестрам допомагають підтримують ментальне здоров'я

Соцпортал попросив авторів даного проєкту команду ZDOROVI розповісти детальніше про нього.

Як проводяться психологічні тренінги для медиків? На чому робиться фокус при таких тренінгах? Яку мету плануєте досягти?

Проєкт “Ліки для лікарів” (відновлення психічного здоров’я серед медичних працівників на прифронтових територіях) створено задля підвищення доступу до якісної психологічної підтримки для медичних працівників у складних умовах війни на прифронтових територіях. Він складається із групових психологічних тренінгів та індивідуальних консультацій.

Тренінги спрямовані на боротьбу з вигоранням у медичного персоналу, покращення психічного добробуту, стійкості, механізмів подолання стресу, навичок управління стресом та зменшення частоти психологічного дистресу.

Тренінги проходять у двох форматах: офлайн та онлайн. Офлайн тренінги, разом з індивідуальними консультаціями, проводяться безпосередньо в лікарнях. До онлайн тренінгів доєднуються медики, які працюють на прифронтових територіях, але не змогли доєднатись фізично. Кожен тренінг триває 2 години.

Медики не тільки ознайомлюються з базовими знаннями про першу психологічну допомогу для пацієнтів, а й отримують навички з виявлення вигорання у себе та співробітників. Також навчаються вправам, які допомагають боротися з дистресом.

Які регіони підпадають під цю програму?

Прифронтові регіони, а саме Миколаївський, Дніпропетровський і Херсонський.

Чи є диференціація між тим, яку допомогу надають лікарям, медсестрам, молодшому персоналу?

Тренінги уніфіковані та підходять як для медсестер, так і лікарів. Якщо в тренінгу беруть участь працівники з одного відділення, але різних посад це навпаки сприяє об’єднанню та підтримці колективу. Ієрархічні відносини між лікарями, медсестрами та молодшим персоналом перетворюється на простий людський зв’язок, де є можливість поділитись індивідуальними та спільними проблемами, болем, стресом.

Найбільше часу, принаймні при госпіталізації, з пацієнтами проводять медсестри, а не лікарі. Чи є для них окремі програми?

Ми плануємо масштабний проєкт з охопленням лікарів і медичних сестер в тому числі. Ціль проєкту — створення широкодоступного онлайн-формату консультацій для лікарів та медсестер.

Налагодження режиму телефонних консультацій для надання допомоги, навіть в умовах обмеженого інтернет-зв'язку під час відключень, а також на деокупованих та прифронтових територіях.

Підвищення психологічної стійкості та готовності медичного персоналу до викликів, пов'язаних з роботою в кризових умовах. На сьогодні проєкт на стадії реалізації.

Чи є різниця у запиті на психологічну допомогу відповідно до того, яку саме допомогу надають медики (первинна, вторинна, екстрена, паліативна)?

Різниця в запитах є, адже медики різних відділень стикаються з різними викликами. Працівникам первинної допомоги треба швидко реагувати, вони в постійному русі та мають великі обсяги роботи. Вторинна працює з тривалими випадками, з пацієнтами, які довго не виліковуються. Медики екстреної допомоги в постійному ризику та стресових умовах. Вони частіше стикаються зі смертю. Медикам паліативних відділень треба мати внутрішню силу, аби працювати з людьми, які наближаються до завершення життя.

Відповідно до дослідження БО "Принцип", через нестачу медичного персоналу частину догляду за пораненими військовими перекладають на родичів. Чи працюєте ви також з ними? Чи говорять про цю проблему самі медики (вигорання через перевтому, почуття провини через неможливість надати якісну допомогу)?

Медичні працівники зазначають, що на якість допомоги впливає перевтома і відсутність достатньої кількості персоналу. Наша цільова аудиторія - це медики, проєкти спрямовані також на медичний персонал. Теми, на які зараз звертають увагу медики:

• потужний запит на психоедукацію травми: як говорити з дітьми, у яких загинув/ли батьки, як говорити з жінками загиблих героїв, процеси та терміни проживання втрати, невизначена втрата;
• ми також отримали запит на цілий курс, або серію навчальних заходів: як коректно поводитись з дітьми, які питання ставити, як їх ставити, як працювати так, щоб не було ретравматизації?
• також отримали безліч запитів на навчальні заходи щодо побудови стосунків в родині, наприклад, з тими, хто на фронті, або повернувся.

Чи має сенс, на вашу думку, постійна психологічна підтримка медиків на рівні кожного медзакладу? Або інші шляхи для підтримки медиків в умовах війни?

Є дійсна потреба у набутті навичок первинної психологічної допомоги (ППД). Учасники групових офлайн сесій бажали навчитися регулювати гострі психологічні стани у пацієнтів та постраждалих. Ставили безліч питань стосовно своєї участі у допомозі постраждалим. Дивувалися, що ППД — це універсальний інструмент, яким може користуватися будь-хто у разі потреби. Вже маємо зворотній зв’язок від лікарень про психосоціальну підтримку на постійній основі. Адміністрація декількох закладів зацікавлена у такому супроводі їх працівників.

Раніше Соцпортал писав про можливості безоплатної психологічної підтримки в Україні, а також про те, з якими проблемами стикаються медики на прифронтових територіях.