Повсякденна мова може розповісти про здоров'я мозку краще, ніж тести

Дослідники з Baycrest, Університету Торонто та Йоркського університету встановили, що навіть найдрібніші особливості усного мовлення - такі як паузи, заїкання, слова-паразити ("е-е", "ну"), а також швидкість вимови - тісно пов'язані з так званими виконавчими функціями мозку, що відповідають за пам'ять, планування та гнучкість мислення.

Робота, опублікована в журналі Journal of Speech, Language, and Hearing Research, стала однією з перших, де показано прямий зв'язок між природними мовленнєвими патернами та когнітивними здібностями людини. Це відкриває нові можливості для діагностики порушень роботи мозку та раннього виявлення деменції.

"Мовлення - це не просто питання стилю, а чутливий показник здоров'я мозку", - зазначає д-р Джед Мелтцер, провідний автор дослідження і старший науковий співробітник Інституту досліджень Ротмана при Baycrest.

Як мова відображає роботу мозку

В експерименті учасникам пропонувалося описати складні ілюстрації своїми словами, після чого вони проходили стандартні тести на оцінку виконавчих функцій. За допомогою штучного інтелекту вчені проаналізували аудіозаписи, виокремивши сотні параметрів - тривалість пауз, частоту слів-паразитів, ритм мовлення та швидкість вимовляння.

Аналіз показав, що ці мовні особливості з високою точністю передбачали результати когнітивних тестів, навіть після врахування віку, статі та рівня освіти.

Виконавчі функції, як відомо, знижуються з віком і часто порушуються на ранніх стадіях деменції. Однак традиційні тести не завжди дають змогу точно відстежити ці зміни: вони вимагають часу, залежать від досвіду учасника і схильні до ефекту "звикання".

Новий інструмент ранньої діагностики

На відміну від лабораторних тестів, природне мовлення - це звична і легко вимірювана поведінка, яку можна аналізувати багаторазово, без тиску і в реальних умовах. Вона дає змогу відстежувати швидкість обробки інформації - важливий індикатор когнітивного здоров'я - без необхідності встановлювати штучні часові обмеження.

"Наші результати відкривають шлях до створення нових інструментів, здатних відстежувати зміни когнітивних функцій у клініках або навіть удома. Рання діагностика особливо важлива, адже деменція розвивається поступово, і втручання на перших етапах може уповільнити її прогрес", - підкреслює д-р Мелтцер.

Вчені закликають до проведення довгострокових спостережень, щоб відстежувати мову одних і тих самих людей протягом років і відрізняти природне старіння від ранніх ознак захворювань. У майбутньому вони планують об'єднати аналіз мовлення з іншими біомаркерами, що дасть змогу зробити діагностику більш точною і доступною.