Ринок праці: як Польща і Україна змагаються за тих самих фахівців

У Польщі нині працюють понад 850 тисяч українців — це близько 5% усієї робочої сили країни. Вони залучені до ключових галузей економіки й стали системним елементом польського ринку праці. Водночас до кінця 2025 року Польща потребуватиме ще близько 2,5 млн працівників, що загострює конкуренцію з Україною за людський капітал.

Про це повідомила провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Українці як частина економіки Польщі

За словами експертки, трудова міграція з України до Польщі існує багато років, однак до повномасштабної війни вона здебільшого була тимчасовою. Нині ситуація змінилася: українці не лише закривають кадрові дефіцити, а й створюють додану вартість у польській економіці.

Йдеться про зайнятість у будівництві, логістиці, переробній промисловості, медицині, догляді за людьми похилого віку та інших критично важливих сферах. Українські працівники дедалі частіше розглядаються не як тимчасова чи дешева робоча сила, а як стратегічний ресурс.

Від тимчасової роботи — до інтеграції

Багато громадян України більше не орієнтуються на короткострокові заробітки. Вони інвестують у вивчення польської мови, підвищують кваліфікацію, здобувають нові професії, купують житло та відкривають бізнес.

За даними польських реєстрів, українці вже зареєстрували близько 150 тисяч ФОПів, а також тисячі компаній. Це свідчить про глибоку інтеграцію в економічне життя Польщі.

Конфлікт інтересів двох країн

На цьому тлі посилюється об’єктивний конфлікт інтересів. Україна гостро потребує повернення громадян для післявоєнного відновлення, тоді як Польща зацікавлена в утриманні кваліфікованої робочої сили та молодого населення.

Ситуацію ускладнює демографічна криза в Польщі. До кінця 2025 року країна потребуватиме близько 2,5 млн додаткових працівників. При цьому ті самі спеціалісти — будівельники, інженери, медики, технічні фахівці — є критично необхідними й для України.

Проблеми правового регулювання

Олександра Бетлій також звертає увагу на застаріле правове поле. Міждержавна угода про взаємне працевлаштування між Україною та Польщею була укладена ще у 1995 році й не враховує ані повномасштабної війни, ані статусу тимчасового захисту, ані євроінтеграційних перспектив України.

Крім того, значна частина українців у Польщі працює не за фахом. Причинами є складні процедури нострифікації дипломів і мовний бар’єр, що змушує людей з вищою освітою обіймати низькокваліфіковані посади.

За яких умов можливе повернення

Ключовий висновок для України, за словами експертки, полягає в тому, що повернення громадян не може бути примусовим. Воно можливе лише за умови:

• гарантій безпеки;

• доступу до якісної медицини та освіти;

• можливості забезпечити житло;

• прогнозованих і зрозумілих правил для бізнесу та працевлаштування.

Як писав Соцпортал, ЄС продовжив статус тимчасового захисту для понад 4 мільйони українців. Більшість змогли отримати легальний статус, базову підтримку, доступ до медичної допомоги, освіти та ринку праці. Однак життя на чужині супроводжується багатьма викликами, і значна частина людей досі живе «між двома світами». Що може зробити держава, аби повернути своїх громадян та чи як допомагають країні ті, хто став частиною української діаспори за кордоном. Відповіді на ці та інші питання читайте в ексклюзивному матеріал і на Соцпорталі.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про соціальні виплати в читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!