Пенсії в Україні: які зміни очікують українців у 2025 році

Як можуть реформувати пенсійну систему та як заздалегідь забезпечити собі гідну старість, Соцпорталу розповів незалежний експерт із пенсійного забезпечення Сергій Коробкін.

Трирівнева система на папері та «півторарівнева» насправді

Середня пенсія в країні становить приблизно 6300 грн, однак дві третини українських пенсіонерів отримують менше 5000 грн. Це фактично рівень бідності, якщо людина не має інших заощаджень або підтримки родини, зазначає Сергій Коробкін. За його словами, уряд регулярно намагається реформувати систему, проте економічні умови вносять корективи.

Офіційно пенсійна система України декларується як трирівнева:

• Перший рівень – солідарна система

• Другий рівень – накопичувальна система

• Третій рівень – приватні пенсійні фонди.

Однак реальність далека від цієї моделі. За словами експерта, фактично працює лише «півтора рівня» – солідарна система та в обмеженій мірі добровільні приватні накопичення:

За законом українська пенсійна система прописана як трирівнева, але фактично це півтора рівня, – зазначає Сергій Коробкін.

Солідарний рівень – це схема, за якою поточні внески працюючих ідуть на виплати нинішнім пенсіонерам. Третій рівень – недержавні пенсійні фонди – існує, але не користується масовою популярністю.

А ось другий рівень (обов’язкова накопичувальна система, коли відрахування із зарплати надходять на індивідуальні рахунки конкретного працівника) хоча й був закріплений законом ще у 2004 році, досі так і не запущений. Останні плани уряду передбачають запуск накопичувальної системи з 2026 року. Однак, як підкреслює експерт, від заяв до реального запуску – непростий шлях.

У чому суть накопичувальної пенсійної моделі

Ідея обов’язкового накопичувального рівня полягає в тому, що частина єдиного соціального внеску (ЄСВ) спрямовується на персональні рахунки громадян, а не тільки в загальний бюджет Пенсійного фонду. Теоретично це дасть можливість кожному працівнику сформувати власні заощадження на старість. На практиці ж головне питання – де взяти гроші на таку реформу.

Уряд запевняє, що не підвищуватиме загальний податок, а перерозподілить існуючі відрахування. Планується дещо зменшити частку ЄСВ, яка йде в солідарний фонд (хоча йому і так не вистачає коштів), і перенаправити її в накопичувальний. Частково фінансувати другу пенсію повинні будуть роботодавці, частково – сам працівник (наприклад, починаючи з +1% від зарплати в перший рік із підвищенням до 3% пізніше). Однак це все одно створює додаткове навантаження на фонд оплати праці та бюджет.

Окрім грошей, існує серйозна проблема довіри людей до нової системи. Багато українців побоюються, що їхні накопичення можуть зникнути через економічні кризи або корупцію. Сергій Коробкін підтверджує, що такі ризики є.

Гроші можуть вкрасти, їх може «з’їсти» інфляція, а може статися революція чи війна — немає гарантії, що накопичення збережуться, – попереджає експерт про ризики накопичувальної системи.

Законом передбачені певні гарантії пенсійних вкладів – наприклад, створення фонду гарантування пенсійних накопичень, аналогічного фонду гарантування банківських вкладів. В Україні вже діє близько 60 недержавних пенсійних фондів, і відомі випадки, коли деякі з них закривалися. Однак навіть у таких випадках гроші вкладників не зникали, а переводилися в інші фонди. Ці приклади свідчать про те, що механізм захисту працює. Проте повністю усунути сумніви громадян складно, особливо в нинішніх нестабільних умовах.

Економічна ситуація – окремий виклик для накопичувальної моделі. Щоб пенсійні рахунки не знецінювалися, гроші повинні «працювати» – інвестуватися в економіку та приносити дохід, вищий за рівень інфляції. Сьогодні, коли економіка підірвана війною, знайти надійні й прибуткові інструменти непросто. Оптимісти в уряді сподіваються, що після перемоги почнеться активне відновлення країни, приплив інвестицій і зростання ринку капіталу – тоді пенсійні накопичення зможуть примножуватися. Але це поки що лише прогнози. Без стабільної економіки будь-яка накопичувальна система опиняється під загрозою.

Бальна система: перезапуск солідарної пенсії

Окрім повноцінного впровадження накопичувальної системи, влада обговорює реформу й солідарного рівня. Йдеться про так звану бальну систему нарахування пенсій. Повідомлялося, що нову модель можуть запровадити вже з 1 липня 2025 року, однак експерти ставляться до цих планів скептично.

Що таке бальна система? Фактично це дещо змінена формула розрахунку пенсій, покликана зробити солідарну систему більш справедливою. Кожен рік роботи буде переводитися в умовні пенсійні бали залежно від сплачених внесків і рівня зарплати. У схожому форматі система вже діє в багатьох європейських країнах. За словами Сергія Коробкіна, принципових відмінностей від нинішнього порядку немає:

Формулу пенсії трохи змінюють: сьогодні ми називаємо показник «коефіцієнтом», а завтра це буде «бал», – пояснює експерт.

Головне нововведення – впроваджується двокомпонентна пенсія. Пропонується, щоб частина виплати формувалася за набраними людиною балами (тобто пропорційно його заробітку та стажу), а друга частина була фіксованою гарантованою доплатою від держави. Наразі обговорюється розмір такої доплати на рівні 30% від мінімальної зарплати. Це щось на зразок базової пенсії, яку отримають усі, незалежно від трудового внеску, а понад неї вже нараховуватиметься «страхова» частина за балами.

Якби таку систему застосували до нинішніх пенсіонерів, багато хто міг би отримати невелику надбавку. Однак реалізувати це непросто, адже потрібно значне фінансування.

Усе впирається в гроші. Потрібні величезні кошти, яких немає, – визнають навіть у уряді, – зазначає Коробкін.

Є ідеї переглянути чинні надбавки й пільги: скасувати частину з них, перерозподіливши ресурси на нову систему. Наразі в Україні існує багато різних доплат (за понаднормовий стаж, за особливі заслуги, за віком тощо). Можливо, їх частково об’єднають у ту саму гарантовану частину пенсії.

Плюсом бальної системи називають те, що вона дозволить автоматично індексувати пенсії більш справедливо. Планується прив’язати розрахунок до показника середньої зарплати по країні та щорічно переглядати пенсійні бали з урахуванням зростання зарплат і рівня інфляції. Це має усунути нинішню диспропорцію, коли пенсії тих, хто вийшов на заслужений відпочинок раніше, суттєво відстають від пенсій нових пенсіонерів (адже середня зарплата зростає щороку, а коефіцієнт у тих, хто оформив пенсію 10 років тому, розраховувався з набагато нижчої бази). У новій моделі всі пенсії індексуватимуть однаково, незалежно від року виходу на пенсію.

Однак для людей ця зміна не матиме значного впливу в короткостроковій перспективі: бали чи коефіцієнти – розмір пенсії, як і раніше, залежатиме від того, скільки людина заробляла та скільки років платила внески.

Міжнародний досвід: три рівні – не панацея

Світова практика показує, що багаторівневі пенсійні системи здатні забезпечити більш стабільний дохід у старості. У багатьох країнах Європи діють згадані три рівні: базова солідарна пенсія, обов’язкові накопичувальні програми, добровільні приватні фонди. Україна намагається рухатися тим самим шляхом, але важливо розуміти: навіть у благополучних країнах накопичилося чимало проблем із пенсіями.

Сергій Коробкін звертає увагу, що дефіцити пенсійних фондів актуальні всюди. Рішення часто зводяться до непопулярних заходів, головний із яких – підвищення пенсійного віку. У низці європейських країн вік виходу на пенсію значно вищий, ніж в Україні, або пов’язаний із дуже тривалим стажем.

Наприклад, у Франції нещодавно відбувалися масові протести проти підвищення вимог до стажу роботи до 40 років для отримання повної пенсії.

В Україні також застосовують подібний підхід:

• формально пенсійний вік для чоловіків і жінок – 60 років,
• фактично не кожен 60-річний українець зможе відразу оформити пенсію.

Причина – щорічне зростання мінімального страхового стажу. У 2025 році потрібно буде мати 32 роки стажу, а планка підвищуватиметься до 35 років.

Тобто людина, яка досягла 60 років, але не накопичила необхідний стаж, буде змушена:

• або працювати далі (до 63 чи навіть 65 років),
• або докуповувати стаж.

Це можна назвати "прихованим" підвищенням пенсійного віку.

Світовий досвід демонструє: комбінація солідарної та накопичувальної систем не позбавляє від необхідності затягувати паски, коли змінюється демографія або економіка. Україна, яка опинилася в умовах війни та скорочення кількості працівників, відчуває ці проблеми особливо гостро.

Тіньова зайнятість і війна: коли Пенсійний фонд недоотримує мільярди

Важливою відмінністю України від багатьох європейських країн, яка додатково впливає на дефіцит Пенсійного фонду, є розвинена тіньова економіка та неофіційна зайнятість. Значна частина українців або отримує частину зарплати «в конверті», або взагалі працює без оформлення. У результаті мільярди гривень потенційних пенсійних внесків оминають державну казну.

Воєнні реалії змусили багатьох роботодавців і працівників піти в тінь. Хтось втратив офіційну роботу через закриття підприємств, хтось свідомо не оформлюється офіційно, щоб уникнути мобілізації або не сплачувати підвищені військові податки. Люди часто погоджуються на будь-який заробіток, аби вижити, не замислюючись про сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Зараз люди хапаються за будь-яку роботу — і далеко не завжди офіційну. Підприємства зруйновані або простоюють, багато хто виїхав, фізично немає умов для нормальної зайнятості. Звичайно, Пенсійний фонд через це недоотримує внески, — констатує експерт Сергій Коробкін.

За його словами, суттєво зменшити рівень неформальної зайнятості вдасться лише після стабілізації ситуації в країні.

Добровільні пенсійні внески: у чому суть?

Якщо держава не гарантує гідної пенсії, виникає логічне питання: що робити людині, щоб у старості не залишитися ні з чим? Один із варіантів — добровільно сплачувати за себе ЄСВ. Такий механізм в Україні існує і навіть був розширений останніми роками. Якщо раніше укласти добровільний договір із Пенсійним фондом могли лише непрацюючі громадяни (наприклад, домогосподарки), то тепер вносити додаткові страхові внески можуть навіть офіційно працевлаштовані — понад ті, що сплачує роботодавець.

Самостійно доплачуючи за себе, українець може «купити» відсутній страховий стаж або підвищити свій пенсійний коефіцієнт (заработок). По суті, це інвестиція в майбутню пенсію: заплативши зараз, ви або закриваєте прогалини в трудовій біографії, або збільшуєте базу для розрахунку виплат, — пояснює Коробкін.

Причому стаж можна купувати як наперед (щомісячно сплачувати внески за поточні періоди без офіційної роботи), так і заднім числом — разово докупити роки, яких не вистачає для виходу на пенсію в 60 років.

Якщо є можливість і довіра до держави, можна самостійно сплачувати страхові внески, — радить експерт тим, чия зайнятість є неофіційною.

Оформити добровільні внески нескладно — достатньо звернутися до Пенсійного фонду (нині це можна зробити навіть дистанційно через портал електронних послуг, а незабаром обіцяють запустити опцію і в додатку «Дія»). Сума внеску не фіксована — зазвичай платять, виходячи з мінімального ЄСВ (зараз близько 1760 грн на місяць), або більше, якщо хочуть підвищити свій коефіцієнт заробітку.

Звичайно, такий крок підходить не всім — зайві гроші під час війни є далеко не у кожного. Але експерти наполягають: за можливості відкладати на старість потрібно вже зараз.

Добровільна сплата ЄСВ може стати виходом для тих, хто нині працює за кордоном у країні, з якою Україна не має міжнародної угоди про пенсії. Такі угоди передбачають пропорційний принцип: кожна держава виплачує пенсію за той період, протягом якого людина офіційно працювала на її території.

На сьогодні Україна має пенсійні угоди з Польщею, Чехією, Словаччиною, Литвою, Латвією, Естонією, Іспанією та Болгарією.

Що робити майбутнім пенсіонерам?

Ось кілька кроків, які допоможуть зустріти старість із гідним доходом:

• Максимально зберігати офіційний стаж. За можливості працюйте офіційно, навіть якщо доводиться жертвувати частиною доходу на податки. «Біла» зарплата сьогодні — це ваш коефіцієнт і стаж для пенсії завтра.
• Докуповувати стаж при прогалинах. Якщо були періоди без роботи або не вистачає років до мінімального стажу, розгляньте добровільні внески в Пенсійний фонд. Це особливо актуально для тих, хто планує вихід на пенсію у найближчі 10 років.
• Формувати особисті накопичення. Відкладайте посильну частину доходу в заощадження або інвестуйте в активи (депозити, облігації, нерухомість тощо). Приватний капітал допоможе доповнити державну пенсію.
• Вивчати свої права і можливості. Слідкуйте за змінами в пенсійному законодавстві: іноді нові закони відкривають додаткові можливості (пільги, компенсації), якими можна скористатися, якщо про них знати.

Звісно, війна і криза ускладнюють виконання цих порад. Але навіть невеликі кроки кращі, ніж бездіяльність. Експерти наголошують: потрібно використовувати всі доступні можливості, щоб забезпечити собі гідну старість. Це і легальна робота з накопиченням стажу, і участь у добровільних пенсійних програмах, і особисті заощадження. Паралельно варто стежити за державними ініціативами, знати свої права та нововведення, щоб не втрачати належних виплат.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про пенсії в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!