Невигадані історії про борщ і Японію

Про запитання "риторичні", на які відповіді всім відомі. "Чий Крим?" "Чий Донбас?"

Нарешті ще й питання "чий борщ?" - риторичними давно не назвеш. Адже адекватним людям світу це відомо: йдеться про Україну. І в Японії в цьому питанні вже розібралися. Як і з географією та історією виникнення борщу.

Про борщ і способи його приготування розповідають українка Наталя Ковальова, яка живе в Японії вже 30 років і створила неприбуткову організацію українців у Японії "Краяни", та японка Мае Едо, яка навчилася готувати борщ, не повірите, - у "москві", адже навчалася там у виші в юні роки. Проте скуштувала борщ уперше саме в українця, свого однокурсника, який під час канікул привіз борщ від бабусі спеціально, щоб Мае скуштувала справжній український делікатес.

Мае Едо

Про борщ струнка, ввічлива й тиха на перший погляд пані (якими японці й мають бути згідно з традицією), розповідає доволі зухвало, трохи запально. Упевненості словам Мае додає, за її зізнанням, великий стаж і досвід приготування дивовижно-гарячої страви з важкою для вимови японською назвою. Тут "борщ" називають "борсич".

Я вмію готувати не гірше за твоїх мам і бабусь. Борщ у мене густий і червоно-красивий, як в Україні, - каже вона.

Однак раніше, як вказує Мае, японці вважали цю страву російською. Якщо дивитися ширше на географію регіону та історичні нюанси, слід визнати територіальну близькість до Японії колись радянського Далекосхідного регіону. Мешканців цих країв у Країні сонця, що сходить, чимало, до них тут звикли, з деякими з них товаришують, мали бізнес-відносини і навіть вчили їхню мову. І все, що приходило звідти, було за визначенням наче російським.

Мае скаржиться, що в Токіо не може знайти хороші, солодкі та соковиті буряки.

У нас нещодавно почали вирощувати їх у деяких префектурах, як Нагано або Хоккайдо. Вони можуть довго лежати в супермаркетах, якщо їх беруть іноді, бо вони дорогі й мало хто знає, як використовувати. Тому вони вже старі й висохлі, а це не добре для смачного борщу, - ділиться роздумами Едо.

Нещодавно подружка Мае з Нагано почала вирощувати буряки в себе в місті. Уже кілька разів надсилала навіть у Токіо, щоб Едо роздавала борщовий інгредієнт українцям. Інша її подруга купує в магазині варений буряк у пакетах.

От я не готую типовий японський так званий "Борщ", а роблю справжній. Напевно ви знаєте, яка в нас страва під назвою "борщ", так? Це якийсь червоний томатно-м'ясний суп. Така хибна думка про борщ у нас давно. Багато хто думає, що борщ - це якась тушонка, яку довго варять. І варять довго буряк, через що він втрачає свій прекрасний колір. Я кажу: "довго варити тільки бульйон, а буряк не можна варити довго!" - наголошує вона.

Вона вказує, що заважає приготувати хороший борщ і відсутність кропу, і дорожнеча сметани. Її вона готує простого йогурту

Говорячи про смак борщу, Мае додає, що досі пам'ятає смак першого в її житті борщу.

Один хлопець, українець, якось після літніх канікул, привіз від своєї бабусі борщ. Він був курячий, і це був мій перший курячий борщ. А коли я працювала для знімальної групи японського телебачення і їздила Україною, багато мам готували у вас із курки і півня. З яловичини якось рідко зустрічалося. А я люблю використовувати квашену капусту, яку сама квашу. Це як добре? Бо мені казали, в Україні рідко використовують квашену капусту, правда?, - каже японка.

Після спілкування з японською господинею я відвідала Українське кафе "Краяни", яке відкрито українцями в Токіо, столиці Японії. Голова організації НУО "Краяни" Наталія Ковальова розповіла про особливості сприйняття українського борщу японцями. Головне - ми почули чиїм саме японці вважають борщ. Та ще й дізналися її улюблений рецепт борщу та регіон, звідки він походить.

Скуштувати смачненького завжди можна в українській кав'ярні "Краяни", куди пообідати радо заходять як українці, так і японці. Тут завжди на гостей чекає свіженький борщ, а ще деруни, вареники та пиріг. Усе це - близько 260 грн., що порівняно з цінами в інших столичних закладах коштує трохи вище за рамен, але недорого.

Наталя Ковальова, голова НВО "Краяни", розповіла, що організація була створена близько 20 років тому. Але зареєстрували її лише 4 роки тому. Сама Наталя в Японії живе 30 років. На запитання, як давно японці знайомі з нашою національною гастрономічною гордістю, пані запевнила мене, що все сталося досить давно.

Про борщ японці знали дуже давно, просто у зв'язку з тим, що це був радянський союз, багато було ресторанів, які позиціонували себе як російську кухню, і представляли там борщ. Кілька були в Токіо і за межами Токіо ресторанів. Усе це було. Дійсно, японці знали, що це російська страва. Буквально років десять тому почали заявляти, що це українська страва. На всіх наших заходах, які ми проводили, готували борщ. Пригощали, пояснювали, що це за страва, - розповіла вона.

"Краяни" ведуть чимало проектів по Японії, серед яких програма в Йокогамі "Міжнародне порозуміння" для дітей молодшої школи. У рамках заходів вони наголошують крім усього, що борщ є українським.

Це важливо. Бо навіть у підручниках англійської мови в Японії пишуть, що борщ - російський. Але ситуація змінюється. І справді, особливо з початком, коли Крим був окупований з 14 року, ця інформація інтенсивно поширюється саме українцями. Ми приклалися до цього теж. Після повномасштабного вторгнення японці самі почали бачити все, і самі почали цікавитися справжнім станом речей в Україні, - ділиться Ковальова.

Відтоді на всіх лекціях "Краяни" навчають японців перших слів привітання, каже Наталя.

Добрий день, до побачення, і запитання: борщ, яка це страва? Усі повторюють: український, - зазначає вона.

Щодо буряка Наталя підтверджує, що овочі були дуже екзотичною стравою для японців. Придбати можна було в кількох супермаркетах, де представлені товари та продукти з різних країн світу.

Буряк там був, але він був шалено дорогий. Останнім часом це не є абсолютно ніякою проблемою. Навіть біля будинку в районі, де я мешкаю, є такий маленький магазин, завжди можна знайти буряк. Вважаю, що в інтернеті також дуже багато чого продається, - каже Ковальова.