Не всі стаціонарні заклади для людей з інвалідністю були готові до війни – дослідження

Безумовно, війна вплинула на роботу соцзакладів. Через загрозу життю людей деякі соціальні заклади були евакуйовані в більш безпечні регіони. Частина будівель пошкоджена внаслідок російських обстрілів, деякі були зруйновані.

Про те, з якими труднощами стикаються стаціонарні заклади та чи дотримуються в них права людей з інвалідністю, дізналися працівники Харківського інституту соціальних досліджень.

Фахівці відвідали 20 закладів, які мали різний досвід війни. На думку дослідників, не всі соцзаклади були готові до повномасштабної війни.

Результати моніторингових візитів показали, що системної підготовки до війни в стаціонарних закладах не було. З початком повномасштабного вторгнення найважче довелося інтернатам, які перебували в окупації або перебувають досі. Пережити складний період допомогла загальна згуртованість місцевого населення. Інтернатам допомагали місцеві жителі, приносили теплі речі та продовольство. Також допомагав бізнес, - ідеться в результатах дослідження.

Від початку повномасштабного вторгнення інтернати віддалених від російського кондону регіонів почали приймати внутрішньо переміщених людей з інших закладів. Евакуація людей здійснювалася за принципом "який заклад може прийняти біженців". Тобто часто людей переміщували не зовсім підходящі заклади.

Щодо безпеки, то в досліджуваних закладах відсутні бомбосховища. Більшість установ мають лише укриття підвального типу. Але знову ж таки не всі відповідають нормам. Не має укриттів чверть закладів. Схожа ситуація і з іншими заходами безпеки.

Щодо житлових умов, то відвідані заклади утримуються переважно в старих будівлях. Більшість із них є пристосованими і лише шість типовими; стан задовільний. Майже всі заклади розраховані на велику кількість людей (понад 100 осіб), у кожному четвертому утримується понад 300 клієнтів, - додали фахівці.

Однією з проблем проживання в інтернатах фахівці назвали відсутність конфіденційності. Адже через переповненість закладів в одній кімнаті можуть жити до 12-15 осіб. Проблема є із засобами реабілітації та спеціалізованими меблями. Часто не вистачає пандусів, візків, милиць, туалетних стільців, функціональних ліжок тощо. Головна причина полягає в тому, що більшість речей було втрачено під час евакуації. Схожа проблема є і з одягом.

Попри те, що фахівці відзначають зовнішній вигляд людей з інвалідністю як задовільний. Керівництво інтернатів змушене звертатися по гуманітаврну допомогу у вигляді речей, особливо для ВПО.

Також є проблема з проходженням медичного огляду. Зазвичай огляди відбуваються раз на рік, однак через воєнний стан востаннє їх проводили у 2021-му. Наразі людей направляють до лікаря за потреби.