Молитви, віслюки і святі колодязі: як раніше справлялися з незрозумілими хворобами

Учені з Brunel University London проаналізували унікальний архів із 3655 народних "ліків", зібраних у 1930-х роках, щоб перевірити давню антропологічну гіпотезу: люди частіше звертаються до релігійних і надприродних засобів саме тоді, коли причина хвороби незрозуміла. Результати опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).

Як з'явився унікальний архів народних лікувань

У 1930-ті роки в Ірландії запустили масштабний фольклорний проєкт: близько 50 000 школярів попросили розпитати батьків, бабусь, дідусів і сусідів про місцеву історію, повір'я і способи лікування. Вчителі переписували розповіді в зошити, зрештою сформувавши один із найдокладніших архівів усної народної медицини.

"Це справжня скарбниця, - каже керівник дослідження, психолог Міхал де Барра з Центру культури та еволюції Brunel University. - Діти записують розповіді старшого покоління, зошити повертаються до шкіл, а нещодавно все це було оцифровано".

Що загадковіша хвороба, то більше "магії"

Щоб виявити закономірності, дослідники зосередилися на 35 захворюваннях і попросили двох лікарів оцінити, наскільки вони були б зрозумілі для звичайної людини того часу:

• очевидні проблеми на кшталт порізів і розтягнень віднесли до "зрозумілих";

• хвороби на кшталт туберкульозу, бородавок або епілепсії - до більш загадкових.

Далі команда порівняла, які хвороби найчастіше "лікували" молитвами, обрядами або магічними діями.

"Ми виявили, що хвороби з незрозумілими причинами приблизно на 50% частіше супроводжувалися релігійними або магічними рецептами, - зазначає співавторка роботи, психологиня Аяна Віллард. - При цьому ні біль, ні тяжкість захворювання, ні складність догляду не були пов'язані з кількістю "надприродного" в лікуванні".

Особливо часто незвичайні ритуали супроводжували інфекційні хвороби - такі як свинка, кашлюк, бешихове запалення шкіри (еризипел), скрофульоз (збільшення лімфовузлів на шиї, часто пов'язане з туберкульозом). У таких недуг не було очевидної причини і зрозумілого способу втручання - і це, на думку дослідників, підштовхувало людей шукати вихід у молитвах і обрядах.

Від святих каменів до "сили сьомого сина"

У зібраних рецептах зустрічається цілий спектр практик:

• релігійні - молитви над ранами, що кровоточать, відвідування святих колодязів і каменів;

• магічні - наприклад, порада тричі провести хвору дитину під ослом і дати їй хліб, на який тварина "подихала".

Інший рецепт обіцяв, що сьомий син у сім'ї здатний зцілювати, якщо йому в дитинстві вкласти в руку хробака і тримати, поки той не помре.

"Це були не випадкові традиції, - підкреслює де Барра. - Вони відображали людське прагнення хоч якось зрозуміти і контролювати своє здоров'я в ситуаціях, коли реальних відповідей просто не було".

Чому це важливо і сьогодні

Автори пов'язують свої висновки з класичними роботами в антропології, де показано: ритуали особливо активно виникають там, де багато невизначеності - чи то небезпечний рибний промисел, чи то ризикована подорож. У випадку з хворобами, кажуть дослідники, віра та обряди заповнювали пояснювальний вакуум.

І хоча йдеться про рецепти майже вікової давнини, висновки, на думку вчених, актуальні й зараз.

"Дуже незадовільно просто залишитися без рішення, - зазначає де Барра. - Якщо офіційна медицина не дає зрозумілої відповіді або ефективного лікування, люди, найімовірніше, продовжать шукати те, що їм хоча б психологічно "має сенс"".

Наступний крок команди - вивчити, як такі вірування поширювалися регіонами на основі вихідних шкільних записів: де окремі "ліки" виникали, як поширювалися, де закріплювалися, а де зникали.

"Це неймовірно багатий ресурс, і він до кінця ще навіть не освоєний", - резюмує де Барра.