

В Україні триває мобілізація, але в ній не дотримано принципу справедливості.
Про це напередодні четвертої річниці її проведення колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов заявив у коментарі для TSN.ua і назвав сценарії, за яких держава вважатиме мобілізацію більш задовільною.
Питання про те, яку мобілізацію держава вважала б ідеальною, має очевидну відповідь, - каже Селезньов.
Є закон України про мобілізацію та мобілізаційну підготовку. У ньому визначено коло державних посадових осіб та інституцій, які відповідають за цей процес, звернув увагу колишній речник Генштабу.
А в нас виходить так, що за мобілізацію відповідає ТЦК, і, відповідно, все каміння летить саме в їхній бік. Хоча це державна справа, і нею має займатися уряд на чолі з прем'єр-міністром, а також органи місцевого самоврядування, керівники організацій, підприємств та установ. Закон чітко визначає обов'язки. За фактом ми бачимо, що оповіщення - це головний біль ТЦК. Опція "хочу - не хочу" працювати не повинна, є норма закону. Не повинно бути так, щоб голова сільради міркував: хочу - займаюся оповіщенням, не хочу - не займаюся, - каже Селезньов.
При цьому він нагадує про ситуацію з мобілізацією в лютому-березні 2022 року, коли були черги охочих іти захищати Україну, і багатьом відмовляли в можливості вступити до лав української армії.
Зараз левова частка тих, хто тоді юрмився біля ТЦК, - це люди, які намагаються отримати продовження відтермінування. Чому ситуація так змінилася? По-перше, не був дотриманий фактор справедливості. Сприйняття війни, наприклад, в Ізюмі та Харкові відрізняється від сприйняття війни в Ужгороді. По-друге, у нас де-факто провалена комунікаційна кампанія на державному рівні. Де наша пропаганда, яка має всіляко мотивувати громадян? А інституцій у нас чимало, - зазначає Селезньов.
За його словами, мобілізацію можна суттєво покращити, якщо під час її проведення дотримуватиметься принцип справедливості.
За словами Селезньова, питання мотивації в сучасних умовах - це і переконання, і фінансові стимули.
Але якщо контрактник у перший рік служби отримує менше, ніж охоронець у супермаркеті в центрі Києва, - це неподобство. Я говорю не про тих контрактників, які виконують завдання на полі бою, а про тих, хто служить у тилових підрозділах, - каже військовий аналітик.
На думку Селезньова, перевагу на полі бою Україні можуть дати не стільки масово мобілізовані громадяни, скільки технології, техніка і тактика.
Саме це може дати нам перевагу навіть за меншої чисельності. Очевидно, що мобілізація має тривати. На фронті гинуть і отримують поранення наші воїни, необхідні ротації, тому що перебувати на позиціях по 200 діб - за межами людських можливостей, - каже експерт.
Селезньов припускає, що в Україні, можливо, варто відновити строкову службу.
Таким чином ми сформуємо майбутній мобілізаційний резерв. Останні строковики були звільнені зі служби вже під час повномасштабної війни. Обговорень про відновлення строкової служби поки що немає, - уточнює він.
Раніше повідомлялося про те, що зміниться для військовозобов'язаних під час мобілізації-2026 - у ВР готується законопроєкт. Днями Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про необхідність посилення мобілізації та рекрутингу у відповідь на наступ ворога. Він повідомив, що термін базової загальновійськової підготовки (БЗОВП) уже збільшено до 51 дня, а також заплановано вдосконалення навчальних центрів.
- Тимчасове відстрочення від мобілізації на 45 днів: хто може скористатися цією можливістю через додаток «Дію»
- Категорії військового обліку в «Резерв+» змінилися, як це вплине на правила бронювання
- Мобілізація чи контракт: чим відрізняються умови служби у ЗСУ та що важливо знати перед тим, як зробити вибір
- Права громадян під час перевірки: які документи повинні пред’явити представники ТЦК
- Після візиту до ТЦК чоловік потрапив до реанімації та помер; порушено кримінальну справу
- Дистанційна реєстрація на військовий облік: 17-річним українцям нагадали про терміни

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші












