Медики у прифронтових зонах заявляють про урізання зарплат попри обіцяне підвищення

Як повідомляє Міністерство охорони здоровʼя, лікарі отримуватимуть від 23 до 28, медсестри від 15,5 до 18, а молодший персонал від 8 до 9 тисяч гривень. Відповідні зміни були внесені постановою КМУ від 12.05.2023 р. № 482.

Йдеться про медзаклади у громадах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Детальний перелік територій оновлюється на сайті Міністерства реінтеграції.

Регулярно відвідуючи прифронтові області, мав змогу не раз на власні очі побачити, в яких умовах доводиться працювати нашим медичним працівникам. Не перестаю щиро дивуватися їхньому героїзму та відданості своїй справі – рятувати людей за будь-яких умов: під обстрілами, під час ракетних ударів, атак ворога. (...) Зарплати медичним працівникам в зонах активних бойових дій мають бути підвищені. І сьогодні ми це робимо, – зазначив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко у повідомленні з приводу ухвалення нової постанови.

Натомість самі медики з прифронтових зон повідомляють про скорочення зарплати або примус йти у неоплачувану відпустку.

Своїми історіями з Соцпорталом поділились медики з Чернігівщини та Харківщини.

“Вахтовий метод” для харківських медиків

Про своєрідний спосіб економії бюджету за рахунок медиків розповіла Олена (імʼя змінено на прохання героїні), що працює в одному з пологових будинків Харкова.

За її словами, персонал примушують брати відпустки без збереження зарплати. Виходить, що один місяць одна акушерка працює, а інша “відпочиває”, а потім навпаки.

Ми пишемо по черзі на місяць, раз я, раз колега. І так майже всі наші колеги, а деякі не виходитимуть на роботу вже четвертий місяць. І юридично виглядає це так, що начебто мені потрібна ця відпустка. Мотивують тим, що немає коштів. І цікаво скільки ж ще їх не буде, — каже Олена.

За її словами, у медзакладі є профспілка, але вона бездіє. Зрештою через таку організацію праці у пологовому будинку працює одна акушерка на чотири поверхи.

Нас не звільняють, але роблять такі умови, щоб люди самі розбігалися. Вже пішло багатенько, залишились найстійкіші, але на скільки ще наших сил вистачить? - каже медик.

При цьому, за її словами, попри прифронтовий статус Харкова та регулярні обстріли, у місті лишається достатньо вагітних жінок і породіль. І вони, відповідно, потребують допомоги.

Породіль менше стало, так. Але все одно народжують. І поступають жінки. Слава богу, це радує. І цілий рік народжували, — каже Олена.

Чому тим, хто лікує поранених, скорочують зарплати

Про відсутність гідної оплати також повідомляє медсестра Ганна (імʼя змінено на прохання героїні) однієї з лікарень на Чернігівщині.

Наша лікарня приймає поранених. У нас поруч кордон, постійно йдуть обстріли, і прикордонників, і навколишніх сіл. Нещодавно там на півночі авіацію позбивали, то стало трохи легше, — каже медсестра.

За її словами, починаючи з січня 2023 року персоналу скорочують зарплату.

Урізання зарплати йде з січня, і кожен місяць більшає урізання. Щоразу сума виходить інша. Обіцяні 13500 не нараховують. Наприклад, за квітень нарахування 10500, на руки отримала 8400, — каже Ганна.

Детальних пояснень від адміністрації про те, чому так відбувається та чи слід очікувати персоналу обіцяного підвищення, немає.

Профспілка є, колектив опирається, але відповідь одна - “немає коштів”, - підкреслює Ганна.

Окрім цього, жінці не виплатили допомогу на оздоровлення.

Я писала заяву на відпустку. І попросила також і на оздоровчі написати. Мені відповіли: “Потім”. І вже декілька місяців не можу отримати ці кошти, — каже Ганна.

Медсестра зазначає, що схожа ситуація була з “ковідними” виплатами.

У 2020 році нам виплачували ці надбавки, а за 2021 вже не було, — каже медик.

Тоді адміністрація також запевняла, що коштів бракує.

За словами Ганни, попри постійні скорочення зарплат та очевидні безпекові ризики, люди лишаються на робочих місцях, тож персоналу вистачає. Проте така непевність та нехтування правами викликає розчарування.

Чому стали можливі примусові відпустки та урізання виплат

За словами юриста з трудового права та керівника ГО “Соціальний рух” Віталія Дудіна, з правової точки зору слід розрізняти скорочення зарплат та примус до неоплачуваної відпустки. Якщо для першого у роботодавця, на жаль, можуть бути підстави, то друге є абсолютно незаконним.

На цьому також наголошує активістка руху медсестер “Будь як Ніна” Яна Демчук.

Медики прифронтових лікарень, якщо вам нав'язуватимуть написання заяв про відпустки без збереження заробітної плати, не погоджуйтеся! Ні на день, ні на тиждень, ні на місяць… Маємо інформацію, що у зв'язку з останньою постановою уряду про підвищення зарплат адміністрації деяких КНП вдаються до старої маніпулятивної практики — примушують писати заяви на відпустку за власний рахунок. Немає жодного доказу "наказу" в усній формі. Як би і хто б вас не переконував. Відпустка — справа доброї волі, а не вказівки економіста, чи керівника підрозділу, — наголошує активістка.

Вона закликає медиків не позбавляти самих себе права на отримання зароблених коштів. Так, у випадку Олени з Харкова, закон на її стороні, а примус до відпустки є підставою для звернення у поліцію.

Подібні “відпустки” Державна служба з питань праці також вважає зловживанням.

Зросла кількість звернень щодо примушування медичних працівників до написання заяв про запровадження неповного робочого часу. Зазначені дії, у разі їх застосування роботодавцем, мають ознаки зловживання правом, коли формально надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати за їх заявами виглядає правомірним, хоч насправді волевиявлення працівників немає, а відпустки для працівників не є бажаними. Фактично такі дії спрямовані на мінімізацію витрат на оплату праці та призводять до істотного обмеження прав працівників, - зазначило відомство у 2022 році.

Водночас протистояти невиплаті допомог на оздоровлення правової точки зору складніше.

Так, за словами юриста, виплата допомог на оздоровлення з 2012 року гарантувалася усім медикам, що працювали у бюджетних закладах охорони здоров’я. Це передбачала постанова Кабміну № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Однак після медичної реформи 2017 року медичні заклади, перетворені на комунальні некомерційні підприємства (КНП), не визнаються бюджетними установами. І хоч по суті вони продовжують фінансуватися з державного бюджету й виконують ті ж функції, але керівники медустанов вузько розуміють сферу дії постанови № 524. Вони стверджують, що обовʼязок виплачувати допомогу на оздоровлення працівникам КНП виникає лише тоді, якщо передбачений у колективному договорі, — каже Віталій Дудін.

Якщо ж говорити про зарплати, то Соцпортал надіслав запит до МОЗ з питанням про те, як діяти медикам у разі, якщо їм не надають обіцяні виплати.

У відомстві надали таку відповідь:

Працівники мають право звернутися до органу виконавчої влади з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на підставі наступного. Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами.

Водночас там нагадали, що “у програмі медичних гарантій 2023 року пакета медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» (який був у 2022 році), дофінансування закладів охорони здоров’я на покриття видатків по заробітній платі не відбувається”.

Тобто додаткового фінансування цього року на підтримку рівня зарплат немає. Тож 13 січня 2023 року Кабмін прийняв постанову № 28, яка дозволяє лікарням виплачувати мінімальну зарплату, “якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць перевищують 85% отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків”.

Однак МОЗ нагадує, що більш детально питання зарплат кожна лікарня має вирішувати самостійно та фіксувати в колективному договорі. Саме тому медпрацівники мають бути максимально зацікавлені та активні під час укладання цього договору.

То хто з медиків отримає “прифронтові доплати”?

Ці нюанси з зарплатами та виплатами на оздоровлення викликали розчарування серед медиків: адже проголошена чинним законодавчим актом гарантія виявилася недоступною на практиці. При застосуванні новітніх положень щодо виплат у прифронтовій зоні також слід усвідомлювати певні обмеження.

По-перше, підвищення зарплат не стосуватиметься медиків, які надають первинну або паліативну допомогу. Попри обіцянки урядовців підвищити оплату праці молодшому медичному персоналу, на практиці далеко не всіх представників означеної категорії медичних працівників залучають до надання спеціалізованої або екстреної медичної допомоги. Наприклад, такі обов'язки не виконують сестри-господарки й санітарки. По-друге, реалізація новацій залежатиме певною мірою від розсуду управлінців. Гарантія отримання мінімального розміру оплати праці поширюється виключно на відповідні території, що визначені Мінреінтеграції. До того ж згідно підпункту 5 пункту 1 Постанови № 28 лікарня має затвердити список працюючих, які фактично надаватимуть спеціалізовану та екстрену допомогу. В інтересах медиків контролювати останнє принаймні на локальному рівні, — звертає увагу юрист Віталій Дудін.

Також слід мати на увазі відмінності в оплаті на територіях з можливими та активними бойовими діями, а також те, що зарплата може бути пропорційно зменшена у разі невиконання норми праці (у т.ч. з поважних причин) чи встановлення неповного робочого часу. Не можна виключати й того, що у прифронтових зонах роботодавці вдаватимуться до призупинення дії трудового договору, обґрунтовуючи неможливість надання роботи збройною агресією проти України (ст. 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”). На щастя, законодавство дозволяє оскаржувати видані з ініціативи роботодавця накази про встановлення неповного робочого часу або про призупинення дії трудового договору.

Є побоювання, що безліч медиків, котрі реально рятують людей в надскладних умовах, не відчують покращення добробуту. Ми закликаємо колег пильнувати за процесом затвердження списків тих, хто отримає вищу винагороду. Обіцяємо принципово реагувати на будь-які спроби директорів встановити для підлеглих неповний робочий час або спонукати їх до неоплачуваних відпусток, — заявила голова медичного руху “Будь як Ніна” Оксана Слободяна.

У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані з соціальною сферою. Приєднатися до Viber-каналу "Що там із соціалкою".