Людям із тяжкими виробничими травмами скоротили виплати. Подробиці

Це стало одним з наслідків реформ, впроваджених Законом № 2620 авторства нардепа Михайла Папієва, який був підтриманий головою профільного комітету Галиною Третяковою. Він передбачає злиття Фонду соціального страхування з Пенсійним фондом. У пояснювальній записці до законодавчої ініціативи вказано, що дані зміни зменшать витрати на адміністрування та покращать якість надання соціальних послуг.

Проте люди з тяжкою інвалідністю наполягають, що тепер їх позбавили допомоги, від якої прямо залежить їхнє життя. Вони об'єдналися у групи в соцмережах та намагаються розпочати комунікацію з владою.

Люди, які отримали тяжку травму на робочому місці і як наслідок 100% втрати працездатності, мають досить широкі гарантії соціального захисту. Відповідні можливості закріплені у у законі “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Закон). Головна умова — бути застрахованим, тобто працювати офіційно. А також мати доказ того, що нещасний випадок відбувся на робочому місці. В сучасних умовах добитись цього буває нелегко, особливо на будівельних майданчиках чи в інших приватних структурах.

Проте люди, каліцтво яких визнано наслідком виробничого нещасного випадку, мають права:

• на одноразову компенсацію;

• на страхові виплати відповідно до середньої зарплати;

• право на реабілітацію.

І саме в питанні реабілітації відбулись найбільші зміни.

Раніше Фонд соціального страхування фінансував витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо (стаття 42 Закону).

Після зміни законодавства новий закон ця норма звучить так:

Потерпілі мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог законів України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я". Заходи з реабілітації у сфері охорони здоров’я передбачають медикаментозне лікування в рамках компетенцій лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, забезпечення протезуванням, ортезуванням, іншими допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до загальної мети та завдань реабілітації, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані.

Тобто, раніше люди з тяжкою інвалідністю через виробничу травму або ж їхні сім'ї могли самостійно закуповувати необхідні медичні та гігієнічні засоби, наймати медичний персонал для процедур або персонал для догляду.

Тепер задовольняти ці потреби мають відповідні інституції — лікарні чи паліативна служба. Проте люди з інвалідністю наголошують, що такі зміни значно погіршують якість медичної допомоги, а в деяких випадках фактично ставлять потерпілих на межу виживання.

За словами Анни Баль, дружини шахтаря, який отримав тяжку травму та повністю втратив працездатність, попереднє законодавство дозволяло забезпечувати таким людям гідні умови життя.

Фонд соцстрахування виплачував регресні виплати, а також виплати на спеціальне медичне та побутове обслуговування, засоби гігієни, пелюшки, катетери, медикаменти (всі, які пов'язані з травмами), ліки, перев'язки. Інвалідні візки, поручні, матраци, пошуки, білизна, постіль. Були виплати на додаткове харчування, — каже Анна.

Тобто, раніше людям компенсували витрати на лікування і догляд, які вони купували чи замовляли у приватному порядку. А тепер залишились тільки регресні виплати, яких не вистачає на покриття навіть базових потреб.

На місяць треба 90 памперсів, 60 пелюшок — понад 6 тисяч грн. А ще ж плюс медикаменти, — каже Анна.

За її словами, “лежачим”, тобто людям з тяжкими травмами, як у її чоловіка, прописані масаж, уколи та багато інших щоденних медичних та гігієнічних процедур, які не можуть виконувати люди без медичної освіти. Для цього сімʼї наймали персонал.

Тепер пропонують паліативну службу, яка і так є безкоштовна. І вона тільки два рази на місяць приїхати може, — каже Анна.

Відтак, вже майже пів року люди з тяжким каліцтвом та їх сімʼї перебувають у розпачі.

Чоловіки плачуть в трубку. Розповідають, що раніше вони були в пошані, а тепер їх кинули напризволяще, — зазначає Анна.

Про схожу ситуацію також розповідає Юрій Отришко з Харківщини. Він отримав тяжку травму у 1986 році на будівництві нафтопроводу.

Я працював водієм, на завантаженні був аварійний скид. В машині накрило… 25 років мені було. Тепер 37 років як маю 100% інвалідність, — згадує Юрій.

За його словами, на всю Україну з подібною виробничою травмою хребта 593 людей. І для них згадані зміни законодавства — смертний вирок.

Така людина потребує всебічної допомоги 24 години на добу. Нам платили 6700 на медичну допомогу, на сторонню допомогу 3500 грн, на побутовий догляд, тобто зварити їсти, - 1750 грн. Тепер це все забрали й прирівняли до тих інших осіб з інвалідністю. А спинальник… не можна ходити в туалет, треба ставити клізми, катетери. Це смертний вирок…, - переконаний чоловік.

Марія Гончарук з Одеси, яка вже 38 років перебуває на візку, вважає, що законопроект Верховна Рада прийняла помилково.

Третьякова (Галина Третьякова, голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, - ред.) заявила, що ми для інвалідів все робимо і будемо робити більше, ніж було, і депутати не вникли й проголосували, — каже жінка.

Марія не має сімʼї, тож повністю залежить від сторонньої допомоги, яку оплачує самостійно.

На будівництві впала з висоти баштового крану. Я довічно потребую три види догляду: спеціальний медичний, постійний сторонній та побутовий догляд. Також маю право на санаторне – курортне лікування у супроводі, медикаменти, вироби медпризначення, постільна і натільна білизна, технічні засоби реабілітації, матраци, візок. До 1 січня 2023 року нам Фонд соцстраху все відшкодовував. Все було ідеально в одному кабінеті. Тепер Фонд влився в Пенсійний фонд України й з нового року і нічого не дають, — каже Марія.

За її словами, їхнє забезпечення переклали на місцеву владу та на систему паліативної допомоги, яка ще не є розвинутою.

В законі прописано, що нас мають забезпечувати медзасобами з місцевого бюджету. Я в Одесу в департамент охорони здоров'я подзвонила… Вона каже: “Я вам співчуваю. Те що вам МСЕК виписав на місяць 90 памперсів і пелюшки 60 пелюшок... Але вказівки зверху нам не дали і медикаментами не дали і фінансування немає…” Спецмеддогляд перевели в паліативну медслужба, але вона не розвинута і фізично не може виконати, — підкреслює Марія.

У свою чергу Сергій Бай, який так само зіштовхнувся з наслідками нового законодавства, наголошує, що в його області є три лікарні з мобільною паліативною допомогою.

Три на область!!! Вони 80 км від нас. Звісно, три рази вдень не можуть приїхати. Людина до мене ходить, але їй треба платити, — каже чоловік.

Суть реформи полягає у ліквідації Фонду соціального страхування і передачі його повноважень Пенсійному фонду. Саме Фонді соцстраху відповідав за адміністрування двох страхових систем – страхування у разі тимчасової непрацездатності та нещасних випадків на виробництві.

Його бюджет мав значний дефіцит. Тож ліквідація, на думку авторів, дозволяє заощаджувати кошти за рахунок скорочення адмінапарату та краще контролювати видатки.

Метою прийняття проєкт Закону є зміцнення фінансової стійкості та покращення надання страхових виплат в системі державного соціального страхування за рахунок:

- покращення адміністрування в системі загальнообов'язкового соціального страхування працюючих громадян внаслідок зменшення адміністративних структур управління;

- запровадження єдиної системи управління коштами та єдиної інформаційної системи;

- посилення державного контролю за використанням коштів соціального страхування, - йдеться у пояснювальній записці.

Проте люди, що втратили працездатність через виробничу травму, скептично ставляться до таких тверджень.

Колишній водій Юрій Отришко зазначає, що для забезпечення стороннього догляду влада планує створювати окремі фірми.

Будуть створювати фірми, два рази на тиждень буде приходити соцпрацівників, — каже Юрій.

Проте шляхи фінансування таких установ наразі невідомі.

Раніше витрати на догляд на руки давали. А тепер гроші пустять на своїх посередниках, — переконана дружина шахтаря Анна Баль.

Соцпортал надіслав запити до авторів законопроєкт Михайла Папієва та Галини Третьякової з проханням розʼяснити економічну доцільність змін щодо прав людей, що отримали каліцтво на виробництві. А також до Національної служби здоровʼя України, яка фінансує паліативну службу, щодо того, яку меддопомогу можуть отримати такі люди та чи можуть в індивідуальному порядку розширити її спектр, якщо пропонована є для них достатньою. Відповідь отримати не вдалося.

Водночас представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова зазначила у відповіді Соцпорталу, що в лютому 2023 року через численні скарги осіб з інвалідністю було відкрито провадження Уповноваженого.

Втім, воно обмежилось запитами до державних органів, які запевнили, що послуга стороннього догляду та послуга побутового обслуговування наразі повністю покриватиметься соціальною послугою «догляд вдома», а послуга спеціального медичного догляду – медичною послугою «мобільна паліативна допомога».

Мінсоцполітики наголошує, що таким чином, державою забезпечуватиметься надання послуг, а також можливість для потерпілого на виробництві і його родини обирати на власний розсуд: доглядати рідного самим (з відповідною оплатою послуги), чи держава оплатить роботу професійного надавача послуги, — кажуть у відповіді Уповноваженого.

Юлія Чернявська з Полтавщини, яка 24 роки перебуває на візку через те, що на агрофірмі її переїхав бензовоз, запевняє, що також зверталась до всіх можливих органів влади.

У відповідь чуємо, що наших прав конституційних не порушено. Мінсоц каже, що ми все отримуємо, а ми нічого не отримуємо, — наголошує Юлія.

Слід зазначити, що у відповіді Олени Колобородової вказувалось, що Уповноважений не вправі надавати оцінку щодо відповідності Закону нормам Конституції України, адже це питання — у компетенції Конституційного Суду України. Не виключено, що звернення до цієї інституції стане подальшим кроком громадян, які стикнулися з несправедливістю.

У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані з соціальною сферою. Приєднатися до Viber-каналу "Що там із соціалкою".