Коралові рифи витриваліші, ніж вважалося раніше

Нове дослідження пропонує більш комплексний і несподівано обнадійливий погляд. Вчені склали найдетальнішу карту коралових рифів в історії та виявили: близько третини з них — 166 000 квадратних кілометрів — мають достатню стійкість, щоб пережити серйозні кліматичні потрясіння. Це втричі більше, ніж було відомо раніше. Результати представлені на конференції Our Ocean у Момбасі.

Відразу важливе застереження: дослідження ще не пройшло незалежне рецензування. Автори також підкреслюють: хороші новини не скасовують головного — скорочення викидів вуглецю, як і раніше, є найважливішою умовою для збереження рифів у довгостроковій перспективі. І дві третини рифів, як і раніше, залишаються вразливими.

Деталі

Спочатку про те, що відбувається з коралами під час потепління. Коли температура води піднімається навіть на один-два градуси, корали відчувають стрес і виштовхують зі своїх тканин водорості, які надають їм колір і живлення. Корал біліє — це називається знебарвленням, або bleaching. Якщо стрес триває довго, корал гине.

Масштабні події знебарвлення стали майже щорічними. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) попереджала: при потеплінні на 1,5°C від доіндустріального рівня може загинути від 70 до 90% всіх рифів, а при 2°C — до 99%.

Нове дослідження Товариства охорони дикої природи (WCS) та Університету Маккуорі в Австралії не спростовує ці цифри, але уточнює картину. Виявляється, рифи неоднакові: одні розташовані в природно прохолодних водах, інші встигли еволюційно адаптуватися до тепла, треті відновлюються після ударів швидше за інші. Саме такі рифи автори називають «кліматично стійкими».

Нова технологія картографування зробила карту в 10 000 разів детальнішою за будь-яку попередню. Саме це дозволило знайти втричі більше стійких рифів, ніж було відомо за результатами піонерського дослідження 2018 року. Більше половини з них зосереджені в Австралії, на Багамах, Кубі, в Індонезії та на Філіппінах.

«Реакція коралів на теплові події набагато тонша, ніж ми думали раніше», — каже Стейсі Юпітер, виконавчий директор з морської охорони WCS.

Автори порівнюють такі рифи з «живими насіннєвими банками» — резервуарами життя, з яких може початися відновлення ширших екосистем після кліматичних потрясінь.

Чому це важливо

Проблема в тому, що лише 28% цих стійких рифів зараз перебувають під активною охороною. Решта вразливі не стільки перед глобальним потеплінням, скільки перед загрозами, які люди можуть контролювати прямо зараз: руйнівним рибальством, забрудненням води, неконтрольованим туризмом.

Це змінює логіку охорони природи. Якщо ми знаємо, які саме рифи мають найбільші шанси вижити, їхній захист стає пріоритетом номер один. Не розпорошувати зусилля рівномірно по всіх рифах світу, а зосередитися на тих, у кого є реальний шанс.

Історія з кенійським островом Васіні-Мквіро показує, що це працює. Місцеві рибалки зважують і записують кожен улов. Добровільні патрулі стежать, щоб ніхто не ловив рибу забороненими методами. Жителі висаджують морські водорості та мангрові дерева, прибирають сміття. У 2024 році після масштабного знебарвлення кораловий покрив тут впав з 44 до 27% — але вже через рік відновився до 40%. У 2021 році цей морський парк став першим у Кенії, який отримав золотий рівень нагороди Blue Park Award.

Контекст

Коралові рифи займають менше 1% площі світового океану, але підтримують близько чверті всіх морських видів. Для сотень мільйонів людей по всьому світу вони — джерело прожитку, доходу від туризму та захисту берегів від хвиль.

Проблема знебарвлення загострилася в останні десятиліття разом із прискоренням глобального потепління. Наймасовіша подія знебарвлення в історії спостережень сталася у 2024 році й зачепила рифи по всьому світу.

Нинішнє дослідження фінансувалося Bloomberg Ocean Initiative і ґрунтується на методологічному прориві в дистанційному зондуванні: нові технології дозволяють розрізняти типи коралів та особливості рельєфу дна з безпрецедентною точністю. Це відкриває можливість не просто відстежувати загибель рифів, а й цілеспрямовано шукати ті, у яких є шанс вижити.

При цьому вчені одностайні: навіть найстійкіші рифи не витримають необмеженого потепління.

«Зниження викидів вуглецю, як і раніше, є найважливішим, якщо ми хочемо, щоб коралові рифи існували через сто років», — каже вчений-коралознавець Клінт Оуклі з Університету Вікторії у Веллінгтоні.

Джерело

Дослідження підготовлено Товариством охорони дикої природи (WCS) спільно з Університетом Маккуорі (Австралія). Головний автор — Кайл Завада. Робота фінансувалася Bloomberg Ocean Initiative і на момент публікації перебувала на стадії рецензування. Результати представлені на конференції Our Ocean у Момбасі, Кенія.