ISW розкрили плани Путіна і стратегію Заходу


Суперечки про можливість поставити Україні американські крилаті ракети Tomahawk значною мірою мають політичний акцент.
Він часто використовується як інструмент тиску на Москву, що не є способом кардинально змінити баланс сил на полі бою.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають: Захід бачить, що Росія серйозно побоюється появи таких озброєнь в України.
За оцінками ISW, далекобійні Tomahawk могли б загрожувати сотням об'єктів глибоко вглиб території Росії. До числа потенційних цілей входить понад 1 600 об'єктів - серед них близько 67 авіабаз, зокрема база "Енгельс-2", а також підприємства, що обслуговують військові операції, наприклад заводи зі складання ударних дронів. Українські БПЛА та інші засоби вже завдавали ударів по деяких таких об'єктах, але пошкодження не призводили до їхнього тривалого виведення з ладу.
НОВИНКА: Президент Росії Володимир Путін, як повідомляється, повторив вимогу, щоб Україна відмовилася від усієї Донецької області в якості умови припинення війни, а також висловив припущення, що Росія була б готова "віддати частини" окупованої південної України. Уступка Донецької області Росії була б... pic.twitter.com/WFsctqoInD
- Інститут дослідження війни (@TheStudyofWar) 20 жовтня 2025 року
Після зустрічі президентів США та України остаточного рішення не було: Володимир Зеленський повідомив, що тема обговорювалася, але питання залишається відкритим. За неофіційними даними, розглядають постачання приблизно 20-50 ракет - обсяг, який навіть у верхній межі занадто малий, щоб забезпечити стійку оперативну перевагу для України, підкреслюють експерти.
Ключова практична проблема - обмежений запас ракет в американському арсеналі та потреби самої армії США. Поповнення запасів Tomahawk йде повільно. До того ж ці ракети зазвичай запускаються з кораблів, а в України немає відповідного морського носія; наземні пускові варіанти або зняті з експлуатації, або ще перебувають у розробці та тестуванні. Навіть за наявності наземної установки дефіцит боєприпасів залишиться невирішеним.
Навіть невелика партія високоточних ракет навряд чи забезпечить відчутний ефект: для надійного виведення великого об'єкта потрібно кілька боєприпасів, враховуючи ППО і захисні заходи. Приклад російських ударів по українській енергетиці показує: тисячі запусків і десятки тисяч дронів не забезпечили довгострокового паралічу інфраструктури.
Існують і більш реалістичні шляхи посилення ударних можливостей. Україна вже отримала від Великої Британії та Франції крилаті Storm Shadow/SCALP (≈550 км) для повітряного запуску. США могли б поставити модифікації сімейства JASSM зі збільшеною дальністю - JASSM-ER (≈925 км) і JASSM-XR (до 1 600-1 900 км), які сумісні з тими літаками, які Україна освоює, зокрема F-16.
Крім іноземної допомоги, Україна посилює власні можливості: модернізовані ракети "Нептун", за повідомленнями, досягли дальності близько 1 000 км і вже застосовувалися по цілях у глибині російської території. Масове використання великих ударних дронів також створює нові "зони ураження" і ускладнює логістику противника.
ISW підкреслює: риторика про загрозу ескалації з боку Росії є частиною інформаційно-політичної кампанії, спрямованої на те, щоб перешкодити передачі далекобійних озброєнь Україні. На практиці ж технічні, логістичні та складські обмеження перетворюють малі партії Tomahawk скоріше на символічний крок, ніж на переломний фактор. Ефективнішими виглядають поставки авіаційних крилатих ракет, сумісних з носіями, і розвиток українських ударних засобів.
- Прем'єр-міністр Великої Британії розповів, як планується вплинути на США та отримати ракети для України
- Росія атакувала прикордонний пункт з Молдовою. Він призупинив роботу
- Навіщо потрібні удари по Wildberries у Росії, розповів президент Фінляндії
- Президент розповів, коли і як будуть закуповувати засоби протиракетної оборони — підсумки зустрічі Коаліції охочих
- З початку повномасштабної війни РФ пошкодила майже 500 локомотивів в Україні
- Економити Кремлю півмільйона солдатів ми не будемо – Зеленський

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші












