Екстрадиція та наслідки виїзду за кордон: кого з українців можуть притягнути до відповідальності

Таку думку в ефірі Ранок.LIVE висловив адвокат Олег Мицик, передає Новини.LIVE.

Хто з утікачів за кордон може опинитися в суді

Була чудова публікація в "Наші гроші", де вони вивели цифру, що, напевно, 70 тисяч українців із тих півмільйона приблизно, які вибули, чоловіків, вибули незаконно, нелегально, - зазначив в ефірі програми "День.LIVE" адвокат Олег Мицик.

Юрист пояснює, що в цій масі людей слід виокремити три абсолютно різні категорії.

Перша група - це чоловіки, які перетнули державний кордон на цілком законних підставах, але згодом вирішили не повертатися в Україну. До них у держави не може бути юридичних претензій.

Друга категорія охоплює осіб, які втекли з країни поза офіційними пунктами пропуску, наприклад, через ліси, гори або річки. Щодо них ситуація ускладнюється відсутністю будь-яких документальних слідів перетину.

Щодо людей, які перетнули кордон через тиск умовно, то щодо них ніколи не існує документів. Оскільки ніхто не знає, перетинали вони чи не перетинали [кордон], - констатує експерт.

Водночас найбільш вразливою до правового переслідування є третя група. Йдеться про тих, хто ошукав прикордонників, скориставшись фальшивими довідками чи чужими паспортами. Саме ці люди є першими кандидатами на екстрадицію.

Є третя категорія, які використовували завідомо підроблені документи на кордоні. Так, їх можна виокремити. І я ще три роки тому говорив, що держава обов'язково має пробувати притягувати до відповідальності і передавати документи в суміжні країни людей, які виїхали під чужим паспортом. Це така група людей, щодо яких можуть бути юридичні претензії. Зокрема, і переслідування, і екстрадиція, якщо це сягатиме ступеня відповідальності, за якою передадуть людей, - пояснює Мицик.

Але адвокат застерігає від ілюзій щодо масової депортації втікачів силами європейських урядів. За його словами, примусове видворення виключно через стать і вік неможливе.

Просто за ознакою призовного віку, європейська країна не може примушувати людей покинути, оскільки це порушення всіх принципів, які там існують. І тому європейських директив, які захищають всіляко, будуть масові позови до Європейського суду, і вони будуть обґрунтовані в цій частині, - наголосив він.

Замість розрахунку на силові методи міжнародних партнерів, державі варто зосередитися на мотиваційних механізмах усередині країни. Юрист вважає, що дієвим кроком могло б стати запровадження механізмів гарантованого бронювання для тих, хто погодиться легалізуватися.

У нас ухвалили норму в Україні, яка дозволила особам, які допустили ухилення, які мають порушення, які переховуються, які не можуть прибути до військкомату і не мають військово-облікових документів, їм надали можливість працевлаштуватись з умовою у 45 днів привезти до ладу документи. Тільки за аналогією таким стимулом з гарантією бронювання, гіпотетично я бачу такий механізм, який би могли почути, він має бути прийнятий у вигляді закону, певних гарантій уряду, - резюмував юрист.