Чому медикам перестали виплачувати допомогу на оздоровлення: подробиці

З чим повʼязані такі зміни та чи є вони законними, дізнавався Соцпортал.

Куди зникли “оздоровчі”

У групі медсестер у Facebook “Будь як Ніна” медики масово жаліються на те, що не отримали очікуваних виплат на оздоровлення. У коментарях десятки медпрацівників з усієї України заявляють, що адміністрація під різними приводами відмовляє їм у “оздоровчих”. Найпоширеніша відповідь — через війну немає грошей.

"Вінниця лікарня ім. Пирогова, чекаємо...", "Львів, ТМО3 не виплатили. Пояснюючи тим, що пішли не за графіком", "Черкаська область, не було! Казали, що до кінця року дадуть, а як рік закінчувався, то включили функцію "морозко!"", "А в Миколаєві теж не платять оздоровчі вже 2 роки, і теж говорять що війна, грошей немає...", - пишуть медики.

Законодавчою основою виплати допомоги на оздоровлення тривалий час виступав абзац третій пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", який гарантує допомогу на оздоровлення медичним та фармацевтичним працівникам. Її мають виплачувати у розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки. На додаток, як роз'яснили Міністерство охорони здоров’я та Профспілка працівників охорони здоров’я України у листі від 23.03.2012 № 10.01.67/773, № 03-93 “Щодо виплати медичним працівникам допомоги на оздоровлення”, виплата має бути з урахуванням усіх підвищень до окладу.

Тож, спираючись на цю норму, частина медиків вирішила боротись за своє право на “оздоровчі”.

Хто не отримав оздоровчі за 22-й рік, куди звертатись? Коментарів на кшталт: зараз війна і т.д. прошу не писати. Посадовці від премій та окладів не відмовляються, — пише одна з медсестер.

Реальну боротьбу почала медпрацівниця з містечка Чорнобай на Черкащині. Вона подала до суду на адміністрацію Комунального некомерційного підприємства "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради" через те, що під час звільнення та розрахунку їй не виплатили допомогу на оздоровлення.

24 травня 2022 року позивачка подала заяву з проханням надати основну щорічну відпустку з 04 червня 2022 року та виплатити допомогу на оздоровлення. Проте, директор КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради" Козлова Т. завізувала заяву позивача із застереженням "Виплата оздоровчих не проводиться із-за відсутності коштів", тобто фактично проігнорувавши вимогу про виплату допомоги на оздоровлення. Надалі, відповідачем було видано наказ "Про відпустки" № 52/в/тм від 30 травня 2022 року, яким було надано позивачу щорічну основну відпустку. При цьому, зазначений наказ не передбачав виплати позивачці допомоги на оздоровлення, — йдеться у матеріалах справи.

Однак суд став на сторону адміністрацією лікарні та відмовив медсестрі у виплатах.

Це стало можливим через дві ключові законодавчі зміни — медичну реформу 2017 року та ухвалений торік Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Зусиллями Супрун і Третьякової

За словами юриста та голови ГО “Соціальний рух” Віталія Дудіна, головним аргументом судді на користь роботодавця стало те, що лікарня є комунальним некомерційним підприємством, а не бюджетною установою. Натомість право на виплату допомоги на оздоровлення поширюється лише на працівників бюджетної сфери.

Після медичної реформи 2017 року, ініційованою екс-головою МОЗ Уляною Супрун, медичні заклади, перетворені на комунальні некомерційні підприємства (КНП), перестали вважатись бюджетними установами. І хоч по суті вони продовжують фінансуватися з державного бюджету й виконують ті ж функції, але керівники медустанов вузько трактують сферу дії постанови № 524, адже за назвою вона стосується галузей бюджетної сфери, — каже Віталій Дудін.

Так, суд зазначив, що “положення постанови Кабінету Міністрів України № 524, на яку посилається позивач, стосується лише бюджетних установ, але відповідач такою не являється”. Тобто, лікарня не визнала себе бюджетною установою, а кошти, якими вона розпоряджається, бюджетними. Відмінність коштів, отриманих від НСЗУ, від бюджетних полягає в тому, що кошти за програмою медгарантій "повинні спрямовуватись виключно на потреби, регламентовані договірними зобов'язаннями, і пріоритетними є виконання зобов'язань, пов`язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам, які уклали угоди з лікарями підприємства".

За логікою медреформи, обовʼязок виплачувати допомогу на оздоровлення працівникам КНП виникає лише тоді, якщо передбачений у колективному договорі, — зазначає юрист.

І якщо раніше медпрацівники могли у такому випадку справді апелювати до колективного договору, то це стало складніше з ухваленням Закону № 2136 авторства Галини Третякової. У його статті 11 йдеться по те, що в умовах воєнного стану роботодавець може зупинити дію певних положень колдоговору в односторонньому порядку. І навіть якщо це викличе істотні зміни умов праці (а скасування виплати оздоровчих — одна з них), то роботодавець не має завчасно попереджати про це працівників.

У згаданій справі проти Чорнобаївської лікарні позивачка вже під час розгляду справи про стягнення матеріальної допомоги дізналася про зупинення дії положень колективного договору. Суд прийняв аргумент лікарні про те, що зміст наказу, яким зупинено дію окремих положень Колективного договору, неодноразово доводився до відома працівників установи. Лікарня не надала доказів про ознайомлення працівників з цими змінами під підпис, але суд на це уваги не звернув, — каже юрист.

Наразі, на його думку, боротись за виплату допомоги на оздоровлення у правовому полі без законодавчих змін вкрай важко. Проте певні можливості залишаються.

Як медики можуть повернути своє право на “оздоровчі”?

Попри таке положення, є певні можливості для дій на індивідуальному та колективному рівнях.

Що можна зробити медикам на робочих місцях?

Найперше — дізнатися чи зупинено колективний договір та чи містить він норму щодо виплат допомоги на оздоровлення. З великою ймовірність таке положення прописане, оскільки часто колдоговори створюються за шаблоном. Як правило, виплата допомоги не обумовлюється фінансовим станом підприємства.

Якщо станом на момент написання заяви про відпустку з проханням виплатити матдопомогу відповідні норми колдоговору були чинними, то можна йти до суду, вимагаючи стягнення належних виплат.

Якщо ж його призупинено, то далі дії мають бути колективними.

Що може зробити профспілка медзакладу?

Головне питання — чи є профспілка незалежною і може посперечатись з керівництвом? Якщо її не поставили до відома щодо призупинення колдоговору або ж вона взагалі виступала проти, то є шанси оскаржити рішення керівництва.

У Законі № 2136 відсутня пряма вимога узгоджувати зупинення колдоговору з профспілкою. Логіка соціального партнерства потребує такого погодження, проте роботодавці можуть трактувати прогалину в законодавстві на свою користь. Усталеної судової практики наразі немає, — каже юрист Віталій Дудін і наголошує на необхідності внести зміни до статті 11 Закону № 2136, щоб унеможливити зловживання адміністрації.

Наприклад, у ситуації з Чорнобаївською лікарнею наказ про зупинення норм колективного договору було, на жаль, завізовано головою профспілкового комітету.

Якщо ж профспілка як суб’єкт колективного договору не залучалась до погодження, то таке зупинення можна поставити під сумнів з точки зору процедурних питань. Так, керівник одного з медзакладів у Запоріжжі просто заявив, що не вважає за доцільне погоджувати такі рішення, а закон цього не вимагає. Але оскільки в колективному договорі прописано, що сторони мають дотримуватися принципів соціального партнерства при регулюванні умов праці на підприємстві, то запорізькі медики мають всі підстави скаржитися до Держпраці та суду. На їх користь також норми статей 97 і 247 КЗпП України, що забороняють односторонні дії роботодавця по зміні умов праці, - каже юрист.

Загалом юрист нагадує, що головне завдання кожної профспілки — захист інтересів працівників. Тож вона повинна вимагати від роботодавця усунення порушень колективного договору, яке виразилося в односторонньому ухваленні рішення про тимчасове позбавлення права на матеріальну допомогу.

Що можуть зробити всеукраїнські профспілки?

Є два шляхи — змінити галузеву угоду з МОЗ, закріпивши в ній гарантію виплати оздоровчих медикам, та/або ініціювати внесення змін до постанови Кабміну № 524, поширивши її дію на заклади охорони здоров'я, що діють у формі комунальних некомерційних підприємств.

Галузева угода має вищу юридичну силу, аніж колективні договори кожної конкретної лікарні. Тому якщо профспілки медичних працівників доб'ються внесення до неї норми про обовʼязкову виплату оздоровчих, то це змінить правове поле на користь медиків і оздоровить медицину, — зазначає Віталій Дудін.

Щодо постанови Кабміну № 524, то в її тексті слід додати, що право на допомогу на оздоровлення мають також і медики комунальних некомерційних підприємств. Натомість наразі у ній вказано, що допомога на оздоровлення виплачується медпрацівникам “комунальних закладів (установ)”, хоча маже всі вони після медреформи перетворились на КНП.

Вимагати подібні зміни слід від Кабміну. Відповідно до його Регламенту, до прийняття таких рішень він має зокрема залучати та всеукраїнські профспілки та їхні об'єднання.

Добробут медиків не повинен страждати через те, що чиновники роками не спромоглися привести законодавство у відповідність до нових реалій. У медиків були законні сподівання на отримання виплат на оздоровлення, і держава не має права підводити їх у такий час. При тому, що наразі відбувається масове скорочення зарплат через повернення до тарифної сітки для бюджетників. Тож коли адміністрації вигідно, то лікарні вважаються бюджетними установами, а коли невигідно, то ні. Своєю чергою ми як громадська організація будемо тиснути на владу, аби ці законодавчі недоліки були виправлені, — наголошує Оксана Слободяна, голова ГО “Медичний Рух “Будь як Ніна””.

Раніше Соцпортал писав про те, як українці на лінії фронту отримують меддопомогу та про шість історій медиків та волонтерок, які допомагають хворим під час війни. Водночас персонал лікарень на прифронтових територіях, яким мали підняти зарплати, навпаки скаржаться на урізання.

У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані з соціальною сферою. Приєднатися до Viber-каналу "Що там із соціалкою".