Чому людям хочеться заблукати в місцях, яких не існує

Ілюстрацію згенеровано ШІ

Люди дедалі частіше "мандрують" не лише реальними містами, музеями та занедбаними будівлями, а й місцями, яких не існує. Один із таких прикладів - Backrooms: нескінченні жовті офіси, порожні коридори, підвали та кімнати без виходу, які живуть у відео, історіях, іграх та обговореннях в інтернеті.

Дослідники з Ланкастерського університету вважають, що Backrooms можна розглядати як новий вид темного туризму. Тільки тут люди не їдуть до реального місця трагедії чи катастрофи, а занурюються у вигаданий цифровий простір, де головним відчуттям стає тривога, порожнеча і бажання зрозуміти, що знаходиться далі. Робота опублікована в Annals of Tourism Research.

Деталі

Backrooms виросли з інтернет-легенди. Зазвичай їх описують як нескінченний простір порожніх офісів, коридорів, підвалів і технічних приміщень. Там майже нічого не відбувається, але саме це й лякає: місце виглядає знайомим, але в ньому немає людей, немає виходу і немає зрозумілих правил.

Такі простори часто називають "лімінальними" - перехідними. Це місця, які зазвичай існують між чимось: коридор між кабінетами, порожній торговий центр після закриття, службові сходи, офіс без співробітників. У реальному житті ми не затримуємося в таких місцях надовго. У Backrooms людина ніби застряє саме там.

Автори дослідження вивчали спільноту r/backrooms на Reddit. Такий метод називають онлайн-нетнографією: дослідник спостерігає за тим, як люди поводяться в цифровій спільноті, які історії розповідають, які правила вигадують і як разом створюють спільний світ.

У Backrooms люди не просто дивляться страшні картинки. Вони самі добудовують цей світ: пишуть розповіді, роблять відео, створюють щоденники "очевидців", вигадують рівні, карти, сутностей і правила виживання. Виходить колективна гра в дослідження місця, якого немає.

Учені називають це формою онлайн-legend-tripping. У звичайному сенсі це похід до місця, пов'язаного з легендою або страшною історією. Наприклад, до занедбаного будинку, кладовища або мосту, про який ходять чутки. У разі Backrooms йти фізично нікуди не потрібно: "подорож" відбувається через екран, але учасники все одно відчувають, що досліджують простір.

Дослідники пропонують для цього термін para-terrestrial dark tourism. Дослівно він звучить важкувато, тому простіше пояснити так: це темний туризм у просторах, яких немає на карті. Вони не є справжніми місцями, але сприймаються як місця - з атмосферою, маршрутами, небезпеками та власними легендами.

Чому це важливо

Зазвичай темний туризм пов'язаний із реальними локаціями: місцями катастроф, воєн, злочинів, смерті або покинутими об'єктами. Люди їдуть туди з цікавості, страху, бажання зрозуміти минуле або відчути сильні емоції.

Backrooms показують, що схожий досвід тепер може виникати повністю онлайн. Інтернет стає не просто майданчиком, де розповідають історії, а самою "точкою призначення". Користувач не читає про місце - він ніби входить у нього через відео, обговорення, ігри та колективну уяву.

Це важливо для розуміння сучасної цифрової культури. Людей притягує не тільки розвага, а й особливий стан: безпечна тривога, відчуття таємниці, загубленості та участі в загальному міфі. Backrooms дають можливість "заблукати" без реальної небезпеки, але зі справжніми емоціями.

При цьому автори підкреслюють: такі онлайн-світи відрізняються від класичного темного туризму. У них менше зв'язку з історичною пам'яттю, реальними жертвами або документальними фактами. На перший план виходить не моральне осмислення трагедії, а переживання невідомого і участь у створенні лякаючої легенди.

Бекграунд

Темний туризм - це інтерес до місць, пов'язаних із похмурими подіями: війнами, катастрофами, в'язницями, аваріями, кладовищами, занедбаними містами. Такі поїздки можуть бути спірними, але вони давно стали частиною туризму і культури пам'яті.

Backrooms влаштовані інакше. У них немає реальної адреси та однієї "істинної" історії. Це інтернет-міф, який постійно змінюється. Один користувач додає новий рівень, інший знімає відео, третій пише правила, четвертий обговорює, що там могло статися. Так народжується простір, який існує тільки тому, що люди продовжують його уявляти й описувати.

Інтерес до Backrooms зріс настільки, що цей феномен виходить за межі нішевих форумів. Ланкастерський університет окремо відзначає культурну увагу до майбутнього фільму A24 за мотивами Backrooms: те, що раніше було інтернет-страшилкою, поступово стає частиною масової культури.

Джерело

Sophie James, James Cronin, "When dark tourism goes para-terrestrial: Online legend-tripping and touring the void", Annals of Tourism Research, 2026.

У дослідженні автори вивчили онлайн-спільноту r/backrooms на Reddit і описали, як користувачі разом створюють цифровий простір страху, невизначеності та участі. Вчені дійшли висновку, що Backrooms можна розглядати як новий варіант темного туризму: не до фізичного місця, а до вигаданого онлайн-середовища, яке відчувається як місце.