Чий досвід може наслідувати Україна для залучення діаспори: приклад Литви та Балканських країн

Соцпортал побував на презентації звіту про світові практики залучення діаспор і розповідає, на приклади яких держав планує орієнтуватися Україна.

Нинішня роль української діаспори

Як зазначили експерти, фінансова підтримка України з боку діаспори є важливим аспектом - грошові перекази залишаються великим джерелом іноземної валюти, а після повномасштабного вторгнення Росії обсяг грошових переказів до України суттєво зріс. Це допомогло багатьом родинам пережити найважчі часи. Однак роль діаспори виходить далеко за рамки фінансової допомоги, вважають в українському уряді.

Сьогодні ключового значення набуває ефективне використання потенціалу діаспори. Це люди, які не тільки підтримують країну фінансово, а й стають амбасадорами України за кордоном, здатними лобіювати інтереси країни та впливати на міжнародну політику, - заявив під час заходу заступник міністра національної єдності України Олексій Лукашук.

Як зазначається, численні мітинги та акції, організовані діаспорами, значно підвищили обізнаність міжнародної спільноти про те, що відбувається в Україні. Також їхня роль була значною для допомоги українським біженцям, а також збереження культурних зв'язків. З огляду на цей досвід, одним із пріоритетних завдань Мінєдності є створення стійкої інфраструктури для інтеграції діаспори в процеси відновлення України.

Ми працюємо над тим, щоб українці за кордоном відчували себе невід'ємною частиною України. Для нас вкрай важливо вибудувати ефективні механізми взаємодії, завдяки яким діаспора зможе зробити максимальний внесок у відновлення і розвиток країни, - заявив заступник міністра.

Для того щоб цей процес виявився ефективним, експерти радять Україні звернути увагу на приклади інших країн, що мають великі діаспори.

Взаємодія з діаспорами: який досвід варто успадкувати Україні

На думку експертів Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) і Маастрихтського університету, трьома найвідповіднішими прикладами для України щодо взаємодії з діаспорою є Албанія, Сербія та Литва.

Албанія: цифровізація взаємодії з діаспорою

Діаспора Албанії налічує близько 1,7 млн осіб при 2,7 млн населення всередині країни. Центральним елементом підходу щодо її інтеграції є створення спеціалізованих державних агентств, таких як Національне агентство з питань діаспори та Координаційна рада.

Однією з ключових інновацій Албанії є платформа Connect Albania — онлайн-інструмент, спрямований на залучення прямих іноземних інвестицій через мережі діаспори.

Албанський досвід показує, що цифрові платформи значно спрощують процес взаємодії з діаспорою та роблять його більш продуктивним, — зазначила експертка Маастрихтського університету Джулія Морі.

Такі платформи дають змогу представникам діаспори бути безпосередніми учасниками економічного розвитку країни, полегшуючи процедури інвестування та відкриття бізнесу на батьківщині.

Однак Албанія також зіткнулася з низкою викликів, включно з інституційною нестабільністю, браком якісної комунікації та складнощами з актуалізацією даних про діаспору. Ці проблеми стали важливими уроками для України, якій належить уникнути подібних помилок.

Для України вкрай важливо враховувати досвід Албанії і створити стійку інституційну інфраструктуру, щоб уникнути комунікаційних і бюрократичних проблем, — вважає експертка ICMPD Ліза Безвершенко.

Сербія: акцент на поверненні талантів

Сербія акцентується на ініціативах, спрямованих на повернення професіоналів і фахівців назад у країну, тим самим запобігаючи витоку людського капіталу. Основна платформа LinkUp Serbia слугує каналом зв'язку між сербами за кордоном та економікою країни, стимулюючи повернення кваліфікованих фахівців та інвестицій.

Особливість сербського досвіду полягає в активній залученості місцевих органів влади.

Сербський досвід ясно демонструє важливість залучення місцевих органів влади та їхню роль в ефективній інтеграції емігрантів, що повертаються, — зазначають автори дослідження.

За їхніми словами, цей підхід децентралізації показав свою ефективність, оскільки муніципалітети можуть набагато швидше і точніше реагувати на потреби фахівців, що повертаються, та їхніх сімей, забезпечуючи їм необхідні умови для комфортної інтеграції та продуктивної роботи.

Україні, як зазначили учасники презентації, важливо використовувати цей приклад, розвиваючи місцеві механізми залучення діаспори та створюючи на місцях інфраструктуру для їхньої підтримки. Це дасть змогу країні не тільки зберегти, а й збільшити кількість висококваліфікованих фахівців, так необхідних для післявоєнного відновлення.

Литва: Комплексний підхід і довгострокова стратегія

Литві завдяки програмам із залучення емігрантів назад у країну вдалося зупинити негативні демографічні тренди й навіть домогтися позитивного міграційного балансу.

За даними експертів, центральною ініціативою є програма "Працюю в Литві", що поєднує в собі економічні стимули та культурну інтеграцію фахівців, які повертаються.

Литовська модель дає нам змогу чітко побачити переваги системної роботи з діаспорою, яка передбачає не тільки економічну, а й культурну інтеграцію, — підкреслила Ліза Безвершенко.

Литва впровадила комплексну стратегію, координовану Міністерством закордонних справ, і, як і попередні країни, активно використовує цифрові інструменти для спрощення взаємодії з діаспорою. При цьому важливою складовою є також створення позитивного образу країни за кордоном, що стимулює емігрантів до повернення та інвестування в розвиток національної економіки.

Литовські практики, за словами організаторів заходу, наголошують на необхідності комплексного підходу. А їхнє наслідування Україною дозволять не лише повернути українців на батьківщину, а й створити умови для їхнього повноцінного включення в розвиток країни.

Як діаспорі зберегти культурні зв'язки з батьківщиною

У зазначених прикладах експерти наголошують на важливості збереження культурних зв'язків із батьківщиною, завдяки яким багато в чому уможливлюється ефективна взаємодія держави та діаспори.

Збереження національної ідентичності серед українців за кордоном — це одне з наших головних завдань. Діаспора стає потужним провідником культури, мови та традицій України за межами країни, — зазначив заступник міністра Олексій Лукашук.

У цих культурних ініціативах, за його словами, важливу роль відіграють як традиційні, так і інноваційні підходи.

Глобальні свята та культурні заходи

Досвід таких країн, як Італія та Ірландія, демонструє важливість регулярних культурних заходів та святкувань. Італія активно підтримує мережу культурних інституцій за кордоном, які просувають італійську культуру та мову. Подібний досвід може бути успішно адаптований і Україною.

Уже зараз українська діаспора активно організовує масштабні культурні заходи та фестивалі по всьому світу. Наприклад, як Дні української культури, фестивалі вишиванок, виставки та концерти українських артистів.

Культурні заходи діаспори за кордоном — це унікальна можливість показати багатство українських традицій усьому світу, зміцнюючи як внутрішні, так і зовнішні зв'язки України, — зазначила експертка Ліза Безвершенко.

Створення українських шкіл та центрів української культурної спадщини

Одним із ключових завдань збереження ідентичності є навчання молодого покоління українців за кордоном рідної мови та традицій, зазначили учасники презентації. Українські школи, які активно створюються діаспорою по всьому світу, слугують не лише освітніми закладами, а й осередками українського життя за кордоном.

Досвід таких країн, як Литва, показує, що освітні програми та культурні центри є основними інструментами підтримання зв'язку з діаспорою впродовж багатьох поколінь, — наголосила експертка Джулія Морі.

Як зазначено, особливо важливо звернути увагу на молоде покоління, яке може втратити зв'язок із батьківщиною без регулярної та систематичної підтримки.

Мовні курси, літні табори, культурні обміни — все це важливі елементи національної стратегії України щодо роботи з діаспорою.

Також експерти наголосили на важливості створення спеціалізованих центрів культурної спадщини, які здатні об'єднувати різні покоління емігрантів, надаючи можливість глибше вивчати українську історію, культуру і традиції. Вони можуть слугувати майданчиками для освітніх програм, виставок, культурних заходів, а також бути центрами підтримки національних ініціатив.

Ці центри можуть стати своєрідними "точками тяжіння", які дадуть змогу діаспорі активніше долучатися до розвитку та підтримки України.

Цифрові платформи та культурна інтеграція

Цифрові технології значно розширюють можливості культурної взаємодії, вважають експерти. Впровадження інноваційних цифрових платформ дасть змогу українцям за кордоном активніше брати участь у культурному житті країни.

Цифровізація здатна значно посилити культурні зв'язки, створюючи віртуальний простір, у якому українці з усього світу зможуть активно взаємодіяти та обмінюватися культурним досвідом, — вважає Джулія Морі.

Уже наявні ініціативи, як-от застосунок "Дія", можуть бути значно розширені та використовуватися не лише для надання адміністративних послуг, а й для культурної інтеграції.

Діаспора і побудова миру

Українська діаспора, подібно до діаспор багатьох інших країн, що опинилися в умовах війни, має значний потенціал для участі в післявоєнному відновленні та процесі розбудови миру. За словами експертів, міжнародний досвід показує, що спільноти емігрантів виступають у ролі ключових акторів, здатних впливати на перебіг мирних переговорів і на процеси примирення всередині країни.

Експерти ICMPD і Маастрихтського університету детально вивчили досвід кількох країн, чиї діаспори зіграли важливу роль у процесі післявоєнного відновлення і примирення.

• У Боснії і Герцеговині діаспора виявилася активно залученою до процесів примирення і створення інклюзивних меморіалів. Ці культурні проєкти відігравали ключову роль у подоланні наслідків етнічного конфлікту і сприяли розвитку діалогу та довіри між різними групами населення. Саме представники діаспори були ініціаторами та організаторами безлічі заходів, спрямованих на подолання історичних протиріч і зміцнення національної єдності.
• У Шрі-Ланці тамільська діаспора відіграла значну роль після закінчення громадянської війни. Представники діаспори брали активну участь у відновленні житлового фонду, створенні нових робочих місць і розвитку малого та середнього бізнесу. Саме завдяки активному залученню діаспори багато постраждалих районів змогли досить швидко відновити економічну стабільність і повернутися до мирного життя. Досвід Шрі-Ланки особливо актуальний для України в контексті відновлення регіонів, постраждалих від війни, де діаспора може стати важливим ресурсом для економічного відродження.
• Сомалі також є яскравим прикладом країни, де діаспора брала активну участь у відновленні інфраструктури. Після тривалого конфлікту багато емігрантів повернулися на батьківщину, привнісши з собою інвестиції та експертні знання. Діаспора Сомалі фінансувала будівництво шкіл, лікарень і доріг, що значно прискорило процес відновлення економіки та соціальної інфраструктури країни.

Українська діаспора, яка вже довела свою ефективність у сфері міжнародної адвокації та гуманітарної допомоги, здатна зробити не менш значний внесок у післявоєнне відновлення і процес примирення, вважають експерти. Багато українців, які проживають за кордоном, мають не тільки фінансові ресурси, а й експертні знання, які можуть бути надзвичайно корисними в умовах відновлення країни після російського вторгнення.

Одним із ключових напрямів, де участь української діаспори може бути особливо значущою, є міжнародна адвокація. Діаспора вже активно працює в цьому напрямку, організовуючи акції, демонстрації та кампанії з інформування світової спільноти про ситуацію в Україні.

Українська діаспора вже є активним учасником міжнародного діалогу про майбутнє України. Її зусилля в галузі міжнародної адвокації мають стратегічне значення і мають бути активно підтримані державою, — підкреслила експертка Маастрихтського університету Джулія Молі.

Крім того, діаспора може відіграти ключову роль у процесі економічного відновлення найбільш постраждалих регіонів. Прямі інвестиції та експертні консультації з боку діаспори можуть значно прискорити економічне відродження регіонів. Створення спеціалізованих інвестиційних платформ і механізмів для залучення ресурсів діаспори є важливим завданням для української влади.

Що потрібно робити Україні для повернення людей

Раніше Соцпортал писав, що для українського уряду повернення мільйонів людей — стратегічна мета. Багато українців також хочуть повернутися. Однак у безпечну країну, що розвивається, де вони зможуть застосувати свої нові знання і досвід, отримані за кордоном. Уже розглядаються різні програми, щоб після закінчення війни стимулювати повернення громадян:

• будівництво доступного житла та компенсації за зруйновані будинки.
• гранти та програми для створення робочих місць, підтримки бізнесу.
• освіта для дітей і додаткові заняття для тих, хто навчався за кордоном, щоб надолужили українську програму.
• послуги психологів для тих, хто повернувся, щоб допомогти подолати стрес і заново адаптуватися вдома.

Водночас поки ці програми не реалізовано повною мірою, істотним чинником виїзду з України стає бідність.