Чи варто робити вправи при артрозі?

Вправи та лікувальна фізкультура, які роками рекомендують як терапію першої лінії за остеоартриту, можуть полегшувати симптоми мінімально і ненадовго - і в низці випадків виглядати не краще за відсутність лікування. Такого висновку дійшли автори "парасолькового" огляду (umbrella review) і об'єднаного аналізу доступних даних, опублікованого в журналі RMD Open.

Дослідники пояснюють, чому вирішили перевірити ще раз користь вправ: рекомендації призначати фізичну активність при різних формах остеоартриту звучать дуже впевнено, але останніми роками накопичувалися роботи, де ефект виявлявся скромнішим і менш стійким, ніж очікується. При цьому раніше не було комплексного огляду, який би порівняв вправи не тільки зі "звичайним доглядом", а й із плацебо, відсутністю втручання, ліками, іншими видами терапії і навіть хірургічними підходами.

Для аналізу автори відібрали публікації з баз даних до листопада 2025 року. До "парасолькового" огляду увійшли 5 систематичних оглядів (загалом 8631 учасник) і 28 рандомізованих клінічних випробувань щодо остеоартриту коліна/тазостегнового суглоба, кисті та гомілкостопа (ще 4360 учасників).

Об'єднана статистична оцінка показала: за остеоартриту коліна вправи пов'язані з невеликим і короткочасним зниженням болю порівняно з плацебо або відсутністю лікування, причому впевненість у доказах автори назвали дуже низькою, а у більших і довших дослідженнях ефект був ще меншим. Для кульшового суглоба дані середньої впевненості вказували на майже непомітний ефект, для кисті - на невеликий.

У роботах із різним ступенем упевненості результати вправ у середньому виявлялися порівнянними з тим, що дають навчання пацієнта, мануальна терапія, знеболювальні, ін'єкції стероїдів або гіалуронової кислоти, а також артроскопія коліна. В окремих дослідженнях у деяких групах пацієнтів вправи були менш ефективні, ніж коригувальна операція на кістці (остеотомія) та ендопротезування в більш довгостроковій перспективі.

Автори обмовляють обмеження: вони могли не включити частину релевантних оглядів, прямих "лобових" порівнянь різних методів у дослідженнях мало, пацієнти сильно різнилися за тяжкістю симптомів, а в деяких випробуваннях паралельно дозволяли інші втручання. Проте дослідники вважають, що висновок загалом стійкий: докази користі вправ для болю і функції за остеоартриту здебільшого невизначені, а якщо ефект і є, то невеликий і недовгий.

При цьому вчені наголошують: фізична активність все одно важлива для загального здоров'я, безпечна і дешева, а деяким пацієнтам вона підходить і за уподобаннями. Тому замість "універсального рецепта" вони рекомендують спільне ухвалення рішень - обговорювати очікувану користь саме для болю і функції, з огляду на стадію захворювання та альтернативні варіанти лікування.