Чи можуть забрати єдину квартиру за борги за комуналку: коли це дозволяє закон і як уникнути втрати житла

Водночас значні комунальні борги дедалі частіше стають предметом судових спорів між споживачами та ОСББ, ЖБК чи постачальниками послуг, пише газета "На пенсії".

Чи можуть забрати єдину квартиру за борги за комунальні послуги

У великих містах України дедалі частіше виникають судові спори через значні борги за житлово-комунальні послуги. Найчастіше позови до боржників подають об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) та підприємства, що надають комунальні послуги.

Юристи пояснюють: українське законодавство не дозволяє автоматично вилучати єдине житло через будь-яку заборгованість. Продаж квартири можливий лише після рішення суду та в межах виконавчого провадження, якщо виконуються визначені законом умови.

Коли можуть продати єдину квартиру

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на єдине житло боржника допускається лише тоді, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат.

Станом на сьогодні цей поріг становить понад 432 тисячі гривень.

Однак навіть у такому випадку квартира не стає першим майном, яке підлягає стягненню. Спочатку державний або приватний виконавець застосовує інші заходи примусового виконання рішення суду:

• арештовує банківські рахунки;
• списує наявні кошти;
• накладає арешт на автомобілі та інше майно;
• звертає стягнення на інші активи боржника.

Лише якщо цих заходів недостатньо для погашення заборгованості, виконавець може перейти до процедури реалізації нерухомості.

Крім того, законодавство встановлює строк позовної давності. У судовому порядку постачальники житлово-комунальних послуг можуть стягувати заборгованість лише за останні три роки, якщо немає підстав для переривання чи поновлення цього строку.

Чому українці накопичують великі борги

Попри дію урядового мораторію на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду, розмір заборгованості населення продовжує зростати.

Серед основних причин експерти називають:

• відсутність індивідуальних лічильників, через що споживачі оплачують послуги за нормативами, які можуть не відповідати фактичному споживанню;
• зниження доходів населення внаслідок війни, втрати роботи чи бізнесу;
• подвійні витрати внутрішньо переміщених осіб, які змушені оплачувати як орендоване житло, так і комунальні послуги за власною квартирою;
• ненадання інформації про тимчасову відсутність мешканців, через що окремі платежі продовжують нараховуватися автоматично.

Як уникнути судового стягнення

Фахівці радять не накопичувати значні борги, оскільки після звернення до суду до основної суми можуть додаватися:

• інфляційні втрати;
• судовий збір;
• виконавчий збір;
• інші передбачені законом нарахування.

Якщо сплатити всю суму одразу неможливо, юристи рекомендують звернутися до постачальника комунальних послуг та укласти договір про реструктуризацію боргу. Це дає змогу поступово погасити заборгованість і часто дозволяє уникнути примусового стягнення.

Також варто регулярно перевіряти інформацію про відкриті судові провадження. Судовий наказ про стягнення заборгованості можна оскаржити протягом 15 днів із моменту його отримання.

Окрему увагу фахівці радять приділити власникам житла, які тривалий час не проживають у своїх квартирах через евакуацію або виїзд за кордон. У таких випадках рекомендується своєчасно повідомити про свою відсутність ОСББ, ЖБК чи постачальників послуг і надати підтвердні документи, зокрема довідку внутрішньо переміщеної особи або документи про проживання за кордоном. Це допоможе уникнути необґрунтованого нарахування окремих комунальних платежів.

Хоча закон допускає продаж єдиного житла за великі борги, юристи наголошують, що це крайній захід, який застосовується лише після використання всіх інших способів примусового стягнення заборгованості. Саме тому власникам житла рекомендують не ігнорувати навіть невеликі борги та вирішувати питання їх погашення до початку судового розгляду.