Більше спілкування - менше єдності: чому соцмережі посилюють поляризацію

Згідно з новим дослідженням учених із Complexity Science Hub Vienna, розширення кола тісних контактів може стати чинником, що провокує посилення ідеологічних "бульбашок" і падіння рівня суспільної толерантності.

Як повідомляє Complexity Science Hub Vienna, вчені поставили собі запитання: чому в багатьох країнах світу в останні 15 років стрімко зростає суспільна поляризація? Щоб відповісти на нього, вони зіставили дані про політичні погляди людей з їхніми соціальними зв'язками - і виявили несподівану залежність.

Згідно з соціологічними даними, до кінця 2000-х років середня кількість близьких друзів у людини становила близько двох. Однак починаючи з 2008 року ця цифра різко збільшилася до чотирьох-п'яти. Водночас, за даними понад 27 000 опитувань Pew Research Center, спостерігався сплеск ідеологічної поляризації: більше людей стали дотримуватися виключно ліберальних або консервативних поглядів, уникаючи проміжних позицій.

Так, якщо 1999 року тільки 14 % опитаних висловлювали стійко ліберальні погляди, то до 2017 року ця частка зросла до 31 %. Аналогічно, кількість послідовно консервативних респондентів зросла з 6 % до 16 %.

Вчені розробили математичну модель, яка дозволила пояснити це явище. На їхню думку, збільшення щільності соціальних зв'язків призводить до своєрідного "фазового переходу" - точки, після якої в суспільстві різко зростає рівень розколу. Це нагадує фізичні процеси: як вода раптово перетворюється на лід за певної температури, так і соціальні системи можуть різко переходити від стабільності до фрагментації.

Зі зростанням кількості близьких зв'язків утворюються щільні кластери, де зміцнюються схожі погляди. При цьому між такими групами стає дедалі менше "мостів", а контакт між ними частіше має ворожий характер. Це явище дослідники називають соціальною фрагментацією.

Найбільш різкі зміни відбулися в період 2008-2010 років - саме тоді почалася масова цифровізація спілкування: з'явилися смартфони, Facebook став загальнодоступним, і люди стали активніше формувати нові зв'язки. Парадоксально, але саме розширення контактів, на думку дослідників, могло призвести до посилення ізоляції між групами.

"Демократія вимагає спілкування між різними частинами суспільства. Коли групи перестають розмовляти одна з одною, політична система починає руйнуватися", - підкреслює Стефан Тернер, один з авторів дослідження.

Він також наводить цікаве спостереження: якщо в людини лише двоє друзів, вона намагається зберігати з ними стосунки і проявляє терпимість. Але якщо друзів п'ять, стає простіше "відпустити" когось, з ким виник конфлікт - тим самим знижується загальний рівень соціальної терпимості.

Автори наголошують: ключовим фактором стійкості демократичних суспільств стає толерантність до чужої думки, яку потрібно формувати з дитинства. Уміння взаємодіяти з людьми, які мислять інакше, - це не тільки соціальна навичка, а й захист від фрагментації суспільства в епоху цифрових зв'язків.