Археологи знайшли в Порту старовинний зубний міст із тваринної кістки
У Португалії археологи описали незвичайну знахідку - старовинний зубний міст, зроблений із тваринної кістки. Його знайшли в похованні на території госпітального кладовища 3-го ордена Богоматері Кармельської в Порту.
За даними дослідження, це перший документований випадок фіксованого кістяного зубного моста в португальській археології. Знахідка належить до XVIII-XIX століть або, за вужчим датуванням похоронного контексту, до XIX століття. Роботу опубліковано в International Journal of Osteoarchaeology.
Важливо: йдеться не про сучасну стоматологію у звичному сенсі. Такий міст, імовірно, не стільки повноцінно замінював зуби для жування, скільки допомагав приховати ушкодження, відсутність зубів або змінити зовнішній вигляд посмішки.
Деталі
Зубний міст знайшли поруч з останками молодої дорослої людини. У відкритому описі статті зазначено, що стать похованого визначити не вдалося. Останки загалом збереглися непогано, але верхня щелепа була повністю без зубів, нижня щелепа була відсутня, а з нижніх зубів знайшли тільки два окремі зуби.
Сам міст був невеликим: близько 24 мм завдовжки, 6 мм завширшки і 12 мм заввишки. Він мав три грубо виконані "зуби" різного розміру та отвори по краях. Через ці отвори, ймовірно, пропускали дріт або нитку, щоб закріпити конструкцію в роті.
Дослідники вивчили знахідку кількома методами: макроскопічно, за допомогою стереомікроскопії, рентгенівських методів, мікро-КТ, рентгенівської дифракції та ZooMS-аналізу. Останній метод допомагає визначити, з кістки якої тварини був зроблений предмет. Аналіз показав, що матеріал, імовірно, належав тварині із сімейства полорогих - до цієї групи належать, наприклад, корови, бізони й антилопи.
Усередині моста виявили невеликий кубовидний об'єкт зі сполук свинцю. Автори припускають, що ця деталь могла використовуватися для ремонту, зміцнення або стабілізації отворів. Але чи вплинув свинець на здоров'я людини, за знахідкою сказати не можна.
За конструкцією міст, найімовірніше, закривав зовнішній бік нижніх правих різців і ікла і кріпився до сусідніх зубів. Однак дослідники не виключають, що він міг служити і заміною втрачених зубів. Через тонку структуру повноцінна жувальна функція видається сумнівною, тож найімовірніше, що протез мав насамперед естетичне значення.
Чому це важливо
Такі знахідки показують, що турбота про зовнішній вигляд зубів і спроби виправити стоматологічні проблеми існували задовго до сучасної стоматології. Люди минулого не тільки видаляли хворі зуби, а й шукали способи приховати втрати, пошкодження або сліди хвороби.
Зубні протези також говорять про соціальний статус. У XVIII-XIX століттях стоматологічна допомога була дорогою і доступною не всім. Автори дослідження припускають, що людина, якій належав міст, могла належати до більш забезпеченої групи, бо виготовлення та встановлення такої конструкції вимагали навичок і ресурсів.
Для археології знахідка цінна ще й тим, що її вивчили без руйнування предмета. Комбінація мікро-КТ, рентгена й аналізу білків дала змогу зрозуміти будову, склад і можливе походження матеріалу, не пошкоджуючи рідкісний об'єкт.
Бекграунд
Зубні мости - це незнімні конструкції, які закривають дефекти зубного ряду або замінюють відсутні зуби. У минулому їх робили з різних матеріалів: кістки, слонової кістки, золота та інших доступних речовин. Такі предмети допомагають зрозуміти не тільки розвиток медицини, а й ставлення людей до тіла, болю, зовнішності та соціального становища.
У Португалії археологічні знахідки зубних протезів рідкісні.
Нова знахідка пов'язана з більшим проєктом BeFRAIL, який вивчає людську вразливість і здоров'я в Порту XIX століття за археологічними матеріалами, пов'язаними з 3-м орденом Богоматері Кармельської. Ці місця використовувалися в період між 1801 і 1869 роками - часом воєн, епідемій і соціальних потрясінь.
Джерело
Steffi Vassallo et al., "A Smile From the Past: Exploring a Fixed Bone Dental Bridge From Eighteenth/Nineteenth Century Porto (Portugal)", International Journal of Osteoarchaeology, 2026.
У дослідженні описано перший відомий фіксований зубний міст із кістки в португальській археології. Предмет знайшли в похованні в Порту, поруч з останками молодої дорослої людини невизначеної статі. Міст розміром 24 × 6 × 12 мм був виготовлений із кістки тварини родини полорогих, мав три штучні "зуби", отвори для кріплення і невеликий свинцевий елемент усередині.