​Дію Кодексу з процедур банкрутства пропонують відстрочити

Кодекс з процедур банкрутства містить чимало прогалин та суперечностей, що уможливлюють зловживання.

Тому нардеп, законопроектом №2131, пропонує відкласти набуття ним чинності, аби доопрацювати.

Обґрунтовуючи необхідність перенести набуття чинності кодексом на 1 вересня 2020 року, автор наголошує на численних зауваженнях експертів і правової спільноти. Зокрема, звертає увагу на монополію арбітражного керуючого та його необмежені повноваження, що створює передумови для можливих зловживань і порушення прав та законних інтересів як боржників, так і кредиторів.

Крім того, є заперечення стосовно неузгодженості положень КзПБ в частині створення системи автоматичного арешту коштів на підставі ухвал суддів із відповідними положеннями закону «Про доступ до судових рішень».

Відзначається, що кодекс суттєво погіршить становище боржника. Зокрема, в частині обмежень, які встановлюються для осіб, котрі були визнані банкрутом. Вони протягом 5 років не зможуть займатися незалежною професійною діяльністю, бути адвокатами, приватними нотаріусами, арбітражними керуючими, приватними виконавцями та ін.

Нагадаємо, що темпи зростання ФОПів в Україні впали на третину.

Якщо в 2018 році з січня по вересень з’явилося 40 тисяч нових ФОП, то в цьому році за такий же час – тільки 28 тисяч

Аналітики Opendatabot вважають, що така динаміка зумовлена більш жорсткими правилами регулювання малого бізнесу.

У грудні 2016 року в Україні зареєстрували рекордну кількість ФОП – 2 млн осіб.

Однак після прийняття закону про обов’язкову сплату ЄСВ, в кінці 2016 року – початку 2017 року підприємці стали менш активно починати новий бізнес. Негативна динаміка спостерігалася протягом 4 місяців, але пізніше приріст відновився. За весь 2018 рік кількість підприємців зросла майже на 100 тисяч.

Оскільки у вересні цього року зареєструвалося лише 28 тисяч нових підприємців, то є ймовірність, що до початку 2020 року число ФОП виросте вдвічі повільніше, ніж в 2019 році.

Керівник аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних досліджень» Костянтин Донченко вважає, що пікові показники можна пов’язувати з окремими подіями. Крім закону про ЄСВ, на розвиток подій могли вплинути такі фактори, як прийняття Кодексу про банкрутство, тестування сервісу E-Receipt, впровадження системи «єдиного вікна» на митниці і так далі.

Крім того, помічено, що в кінці грудня – початку січня кількість ФОП завжди зменшується. Цікаво, що пік відкриття ФОП в 2019 році припав на 23 квітня, а другий тур президентських виборів відбувся 21 квітня.

Після цього підприємці стали більш обережними, оскільки поки не отримали повної картини того, в рамках якого законодавства вони будуть працювати. Через те, що в Раду внесли законопроекти, які здатні спровокувати посилення фіскального навантаження, потенційні ФОП не поспішають з запуском бізнесу.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити відео на гостросоціальну тематику.

Всі новини про соціальне забезпечення в Україні читайте в розділі #Соціалка на Соцпорталі.

• Якою має бути мінімальна гідна зарплата в Україні
• Проект державного бюджету на 2020 рік від Кабміну передбачив 47,6 млрд грн на виплату субсидій
• Які витрати на освіту передбачає бюджет 2020