Поиск

6 проблем від Закону про соціальних інспекторів

​Уряд вчергове пропонує створити армію соціальних інспекторів, які потенційно можуть завітати до всіх отримувачів соціальних виплат. Відповідним інспекторам допомагатимуть аудитори і можливо «свідомі» громадяни

Проектом Закону про забезпечення державного контролю під час надання соціальної підтримки №6159 передбачено, що контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги та використанням коштів Держбюджету, спрямованих на фінансування соцдопомоги, здійснює соціальна інспекція. Насправді, вона шукатиме помилки лише у отримувачів, хоча формально відповідає за дотримання законодавства у цій сфері.Виникає нова підстава припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) – у разі подання завідомо неправдивих відомостей, які вплинули на встановлення права на призначення допомоги та її розміру.

Сьогодні стягненням надміру сплачених коштів займаються органи соцзахисту, тоді як закон передбачає утворити посадовців, які займатимуться виключно стягенннями. Сьогодні рішення судів є суперечливими і вони далеко не завжди встають на бік органів соцзахисту. Про це свідчить практика лише за 2017 рік. Так, було стягнено 1,8 тис. грн надміру виплаченої компенсації, отриманої жінкою, яка надавала соціальні послуги. Відповідачка не повідомила управління соцзахисту про отримання надбавки з ПФУ на догляд за інвалідом у розмірі 50 грн. Також стягнуто 1,2 тис. грн через недекларування дивідендів від інвестиційних фондів на суму близько 6 тис. грн При цьому було відхилено у стягненні 437 грн субсидії з працівника (судові витрати складали 1378 грн). Суд відхилив аргумент про заниження доходу отримувачем субсидії: встановлено, що розбіжність у відомостях про доходи виникла з вини підприємства. В інших випадках суди відмовляли у задоволенні позову органів соцзахисту з процесуальних міркувань або ж тому, що помилка у документах допущена несвідомо. Оскільки ефективність судового способу недостатня, то держава потребує розширення інструментів впливу на бідних.

Які проблеми та суперечності виникнуть з прийняттям законопроекту?

1) Репресивний апарат. Кількість соціальних інспекторів, що входитимуть до системи Мінсоцполітики, складатиме 550 чоловік. Характерно, що приблизно такою ж є кількість інспекторів з питань праці, хоча порушення трудового законодавства значно більш поширені. Утворюються і посади соціальних аудиторів.Не слід забувати і той факт, що верифікацію соцвиплат шляхом звернення до банків здійснюватиме надалі структурний підрозділМіністерства фінансів.

2)Заохочення доносів. Згідно ст.9 законопроекту, соціальний інспектор здійснює контроль правильності та своєчасності призначення соціальної підтримки на підставі даних, отриманих від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб. Фактично, з’явиться нова форма тиску – громадяни зможуть писати одне на одного доноси про невідповідність реального майнового стану задекларованому. Можливо, соціальних інспекторів будуть відбирати саме із числа найбільш активних скаржників!

3) Перехресний вогонь. Соціальний інспектор має право як ініціювати обстеження соціальними аудитором матеріально-побутових умов отримувачів допомоги (п.3 ч.3 ст.9), так і самостійно відвідувати отримувачів за місцем проживання з метою визначення достовірності відомостей про ступінь нужденності та можливості знаходження додаткових джерел для існування (п.4. ч.3 ст.9). Громадяни можуть бути піддані двом принизливим процедурам, які переслідують ніби однакову мету. Подібні заходи стануть регулярними.

4) Доторканність житла. Пропонована форма контролю вступає у суперечність зі ст.30 Конституції: не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи інакше як за вмотивованим рішенням суду. Положення про соціальних інспекторів передбачає візит додому лише у двох випадках: 1) при встановленні фактичного проживання вимушених переселенців; 2) з метою перевірки умов виховання дітей у малозабезпечених сім’ях. Згідно законопроекту, обстеження житла допускається при отриманні будь-якого виду соціальної підтримки, включаючи субсидії, пенсії, допомоги сім’ям тощо.

5) Філософія злиднів. Змінюється сам принцип соціальної підтримки: соціальні інспектори контролюватимуть, щоб родини не жили «надто добре». Тоді як зараз у відношенні малозабезпечених сімей соціальні інспектори навпаки перевіряють факт «цільового використання допомоги для забезпечення належних умов для утримання та виховання дітей». Пріоритетом діяльності держави стане сума зекономлених коштів, а не зростання добробуту.

6) Сумнівна економія. Сума витрат може перевищувати зекономлені кошти. Необхідно буде створити робочі місця для соціальних інспекторів та соцілаьних аудиторів. За орієнтовними розрахунками для впровадження соціальної інспекції необхідно передбачити додатково видатки в розмірі близько 50 млн грн на рік і при цьому лише робиться припущення, що у майбутньому сума повернутих коштів перевищуватиме суму видатків на утримання нових посадовців.

Здається, що головною метою створення соціальних інспекторів є вселити страх у громадян і добровільно відмовитись від оформлення різних видів підтримки. Втім, намагання держави встановити контроль за найбіднішими не вирішить проблем браку фінансів. Кошти необхідно шукати у кишенях олігархів, у таких явищах, як незаконна приватизація або використання офшорів. Гроші отримувачів соцвиплат не виводяться з економіки – люди витрачають їх на споживання. Ризик зловживань не високий і не передбачає якихось хитрих схем: у більшості випадків, виявити приховування вдалось на основі даних офіційних документів та реєстрів. Зупинити конвеєр подібних безглуздих реформ у рамках кампанії «боротьби з бідними» може лише солідарність низів.

Віталій ДУДІН,«Соціальний рух»

Комментарии