Західні ЗМІ пишуть про кризу дезертирства в Україні: у Міноборони зробили заяву про демобілізацію

Це вдвічі більше, ніж за весь 2023 рік, коли було зареєстровано 24 000 таких справ, і значно більше порівняно з 2022 роком, коли було 9 000 справ. Причиною такого різкого збільшення є втома військовослужбовців, багато з яких записалися до Сил оборони в перші дні повномасштабного російського вторгнення. Про це пише The Times.

Зростання випадків дезертирства

Багато військових, які почали службу у 2022 році, відчувають фізичне та емоційне виснаження. Це призводить до збільшення випадків втеч з армії. Один із таких інцидентів, який викликав суспільний резонанс, - випадок Сергія Гнездилова, військовослужбовця 56 окремої мотопіхотної бригади, який публічно оголосив про свою ДВЧ після п'яти років служби. Гнездилов зазначив, що його товариші по бригаді також використовували хвороби як привід для дезертирства.

Декриміналізація перших випадків втечі

У серпні 2024 року в Україні було проведено декриміналізацію перших випадків втеч військовослужбовців, щоб стимулювати їхнє повернення на службу. Однак щодо Гнездилова було порушено кримінальну справу, і йому загрожує до 12 років ув'язнення. За його словами, він став "прикладом" для інших військовослужбовців, що викликає суспільні дебати.

Проблеми з демобілізацією

У квітні 2024 року було ухвалено закон про мобілізацію, який призвів до збільшення кількості новобранців. Однак питання демобілізації не було вирішено. Раніше пропонувалося обмежити термін служби трьома роками, але цей пункт було виключено після втручання головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. У Міністерстві оборони України заявили, що заходи з демобілізації можуть знизити боєздатність підрозділів і порушити їхню ротацію.

Міністерство також повідомило про роботу над поліпшенням порядку ротації військовослужбовців на фронті, щоб знизити навантаження на діючі підрозділи.

Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, підкреслив, що мобілізація в Україні погіршилася, і це створює труднощі для встановлення чітких термінів служби. Костенко наголосив, що розв'язати питання демобілізації можна тільки за умови успішної мобілізації та мотивації громадян до служби в армії.

Варто зазначити, що на цей час у законодавстві немає регулювання питання щодо демобілізації військових. Попри те, що ухвалений у травні 2024 року закон про мобілізацію включав подібну норму, але до підсумкового Закону вони не потрапили. Проблема поки що залишається невирішеною. У Раді зазначають, що демобілізація військових відіб'ється на боєздатності армії. А от військові вважають, що служити було б набагато легше, якби було розуміння, що служба закінчується.

Також нещодавно в Україні пролунала історія військового Сергія Гнезділова, який перебував в армії з 2019 року. Нещодавно він публічно зізнався, що самовільно залишив військову частину, оскільки командування не може дати відповіді, коли буде демобілізація. Попри декриміналізацію статті за самовільне залишення військового підрозділу, Гнезділова все ж таки затримало ДБР і тепер військовому загрожує до 12 років в'язниці.