Як великі ЗМІ Австрії йдуть на поводу пропаганди РФ. Розслідування

У світлі цього деякі медіа в Австрії мають тенденцію підтримувати точку зору офіційного російського порядку денного або поширювати спірні ідеї, часто зав'язані на конспірологічному мисленні. Хоча не всі з цих видань безпосередньо пов'язані з Росією, у роботі деяких чітко видно російський вплив.

Крім того, серед австрійських політичних і громадських діячів є чимало таких, які висловлюють прихильне ставлення до Росії. Серед них Карін Кнайссль, Герберт Кікль і Роберт Штельцль. Юрген Ельзассер, німецький публіцист вкрай правого спрямування, відкрито схвалює дії Росії в Україні. Серед політичних партій найбільш антиукраїнською є Партія свободи Австрії (FPÖ), а партія "Люди-Свобода-Основні права" (MFG) відома як партія короноскептиків та адептів конспірологічних ідей. Згаданих діячів і представників партій широко цитують австрійські ЗМІ, таким чином формуючи антиукраїнський та антивакцинаторський порядок денний для читачів.

У цій статті ми перераховуємо такі ЗМІ та обговорюємо, як вони висвітлюють події, особливо ті, що пов'язані з війною в Україні.

Антиукраїнський порядок денний чи гонитва за клікбейтом? Позиція найбільших ЗМІ Heute і Kronen Zeitung

Серед австрійських ЗМІ з найбільшим охопленням виділяються "Heute" і "Kronen Zeitung", що видаються як у цифровому, так і в друкованому вигляді. Аудиторія кожного з них наближається до шести мільйонів унікальних читачів щомісяця. У 2005 році Kronen Zeitung посіла 45-те місце серед 100 найбільших щоденних газет світу.

Із впливом газети "Kronen Zeitung" пов'язують прихід до влади ультраправої політсили - Партії свободи Австрії (FPÖ). FPÖ наполегливо просуває ідеї євроскептицизму, антимігрантських настроїв, і підтримує порядок денний на користь Росії.

У "Kronen Zeitung" можна знайти матеріал, близький за духом політиці цієї партії. Наприклад, газета прямо транслює риторику Орбана з приводу міграції, говорить про "українських солдатів, які скаржаться на тренування НАТО", натякає, що австрійські фермери зазнають збитків через зерно, що надходить з України, яке "насправді призначене для Африки". Однак можна сказати, що ця тематика не є домінуючою, і губиться серед багатьох інших публікацій.

Своєю чергою "Heute" - це таблоїд, розрахований на пасажирів громадського транспорту, що надає інформацію в простій формі. Офіційна позиція газети - незалежність від будь-яких політичних і комерційних впливів. Однак її керівництво має зв'язки із Соціалістичною партією Австрії (SPÖ), яка зневажливо ставиться до всього, що стосується України. Утім, у зв'язку з нещодавньою зміною партійного керівництва, це може незабаром змінитися. Але поки що "Heute" цитує політиків FPÖ, які різко висловлюються про українських біженців, розповідаючи про їхні розкішні автомобілі. Так, наприклад, слово було надано лідеру Wiens FPÖ-шефу Домініку Неппу. Він стверджує, що українські біженці - надбагаті люди, а такі заяви знижують готовність аудиторії до емпатії та підтримки українців.

Утім, варто пам'ятати, що Kronen Zeitung і Heute - бульварні ЗМІ з широким охопленням аудиторії, їхні репортажі досить спрощені, а публікації спрямовані різновекторно. Можна зустріти як повідомлення про невдачі України в реалізації військових стратегій, так і про військові злочини Росії. У зв'язку з цим порядок денний публікацій виглядає розрізнено і хаотично.

Мабуть, їхня головна мета - надати читачеві якомога більше матеріалів для ознайомлення, не обираючи очевидно нічию сторону. Можливо, завдання такого підходу також у тому, щоб підігравати інтересам пересічної публіки, яка загалом далеко не однорідна.

Кластер ультраправих ЗМІ - рупор антивакцинаторів і Кремля

Утім, в Австрії є низка ЗМІ з більш чітким антиукраїнським, а також антивакцинаторським порядком денним, нехай і з менш масовим читачем.

Три головні ЗМІ, що поширюють такого роду наративи - це "Auf 1", "Wochenblick" і "Report 24". Їхня присутність особливо відчутна у Верхній Австрії, що навіть послужило об'єднанню їх у так званий "Кластер Верхньої Австрії". На чолі місцевого управління перебувають представники від FPÖ, а MFG обрали до парламенту цієї федеральної землі у 2021. Тут з успіхом поширюються ідеї з різноманітних теорій змови та російської пропаганди.

Дослідниця праворадикального екстремізму Б'янка Кемпф каже, що всі три видання об'єднує їхнє наполегливе поширення неправдивої інформації та конспірологічної оцінки подій. У цих текстах нерідко простежується антисемітизм - особливо чітко, коли йдеться про "глобалістів" чи "фінансову еліту". Сюди ж можна зарахувати розповсюдження матеріалів із порядком денним, спрямованим проти феміністського та LGBTQ рухів, які звинувачуються в "ранній сексуалізації", "гендерному божевіллі" та "глобальному збоченні".

"Auf 1" і "Report 24" від самого свого створення із завидною постійністю поширюють неправдиву інформацію, що стосується карантинних заходів і вакцинації. Серед їхніх публікацій можна знайти навіть псевдодоповіді про лабораторії з дослідження біозброї в Україні. Напад на Україну також описують як цілком зрозумілу і закономірну реакцію: "Має бути цілком зрозуміло, що [Путін] не буде вічно терпіти руйнівні настрої у себе на порозі, особливо коли йдеться про розширення НАТО до російського кордону".

Статті "Report 24" виглядають трохи більш "розумними", принаймні порівняно зі стилем публікацій "Auf1". Тут наратив складено більш уміло (але все одно невигадливо), у заголовках багато натяків і питальних конструкцій. У цих текстах простежується схильність використовувати домисли і навіть будувати цілі аргументи на їхній основі. Вони звертаються до страхів, пов'язаних з усім аморальним, небажаним і небезпечним, таким як вживання наркотиків, нелегальна торгівля зброєю, корупція, фізичне насильство і вбивства. Так у читача створюється відчуття, що все, що пов'язано з Україною, є огидним і мерзенним. Такі стратегії побудови тексту присутні в публікаціях й інших ЗМІ, і про них ми ще будемо говорити.

Вселяє оптимізм те, що охоплення у цих редакцій не таке велике - не більше мільйона читачів на місяць.

А ось у телеканалів кількість переглядів іноді досягає трьох мільйонів, з одним мільйоном унікальних користувачів. Таким успіхом користується Servus-TV - ЗМІ, близьке до руху Querdenker і фінансоване Red Bull. Серед наративів про Україну, які поширює ця платформа, наприклад, розповіді про те, що країна не шкодуючи відправляє своїх солдатів на смерть і що українці скоюють військові злочини. В ефірі телеканалу виступав навіть відомий близькими зв'язками з російським істеблішментом Роберт Штельц, із заявою, що участь Австрії в санкціях проти Росії - велика помилка. Стиль роботи цих газет і каналів очевидно агресивний, але навіть на їхньому тлі найбільше занепокоєння викликає діяльність"eXXpress", чия аудиторія ширша, а порядок денний послідовно реакційний.

eXXpress - головний медіаворог України в Австрії?

"eXXpress" - це австрійський медіахолдинг, робота якого заслуговує на особливу увагу у зв'язку з її стійким анти-українським характером і поширенням серед великої кількості читачів. У цьому сенсі діяльність "eXXpress" значно відрізняється від того, що можна спостерігати за ситуацією з іншими великими ЗМІ, переліченими вище ("Heute" і "Kronen Zeitung"), де потенційно шкідливі для України наративи й конспірологічні ідеї з'являються скоріше спорадично та, найімовірніше, не мають великого впливу на читачів. У випадку ж "eXXpress", маніпуляції інформацією та їхній навмисний характер абсолютно очевидні.

Щомісяця кількість унікальних відвідувачів на інтернет-сторінці видання сягає майже п'яти мільйонів, що ненабагато менше, ніж у Heute або Kronen Zeitung. І, таким чином, вона перебуває на 13 місці за популярністю в Австрії. Половина її читачів - з Австрії, 20% - з Німеччини, а також присутня велика аудиторія за межами європейських країн, особливо в Китаї та Росії.

eXXpress працює через веб-портал і телеканал, активний із липня 2021 року. У політичному сенсі видання знаходиться найближче до ÖVP і FPÖ, і так само працює на їхні передвиборчі кампанії.

Один із засновників медіахолдингу, Рідчард Шмідт, який тепер стоїть на чолі редакції, раніше близько співпрацював із Heute і, особливо, з Kronen Zeitung, де він входив до ради редакції. За ним слідує репутація поширення неправдивої інформації про роботу слідчих органів і журналістів-розслідувачів. Проте федеральний уряд продовжує спонсорувати його медіа-проекти мільйонними сумами податкових доходів, закладених у фонд цифровізації.

Прийоми маніпулювання інформацією eXXpress

Крім того, що публікації eXXpress неправдиві й тенденційні, вони ще й украй маніпулятивні. Вони класично виривають інформацію з контексту, переграють факти, підкріплюючи такі твердження редакційними доповненнями та інтерпретаціями. При цьому видання докладає чимало зусиль, щоб створити відчуття якісності та достовірності інформації. Тексти нерідко містять думки різноманітних експертів (реальних або неназваних), у них наводяться графіки та витяги зі звітів, але посилання на зовнішні джерела ніколи не вказуються.

Ось кілька прикладів:

"Війна в Україні: Ось як погано зараз йдуть справи в європейській економіці"

Далі, під заголовком "енергетична політика, що викликає подив", у тексті стверджується, що однією з причин зафіксованого зниження попиту на викопне паливо в Європі, крім м'якої погоди, є те, що "деіндустріалізація вже почалася". Чомусь цей процес дискурсивно подається як питання національної безпеки. Робиться це, зокрема, за допомогою виразу "експерти попереджають", маючи на увазі тим самим, що це є проблемою, що, безумовно, має викликати занепокоєння.

Стаття наполягає, що зміни в економічному стані країни і Європи в цілому пов'язані з війною в Україні. Фактично це твердження складно спростувати. Проблема тут полягає в дискурсивній конструкції, в якій саме Україна видається винуватцем ускладнення економічної ситуації в регіоні та світі загалом.

Ця та інші статті уникають прямих тверджень, але посилаються на чиїсь слова, ідею повідомлення передають обережно і неявно, що все одно впливає на читача. При цьому такий прийом також дозволяє легше уникати критики.

Публікації eXXpress звертаються до страху людей перед збільшенням повсякденних витрат. Так, у цій же статті декларується, що "проблеми у Європи через стійко високу інфляцію, високі процентні ставки і низьке економічне зростання". Залежно від контексту, в який таке твердження буде поміщено, уявлення про те, що є причина, а що - наслідок, може бути різним.

У підсумку, при близькому вивченні змісту статті, в ній наводиться безліч причин, через які стан справ стає менш сприятливим, але, по суті, жодна з них не пов'язана з війною, хоча заголовок і підзаголовки націлюють саме на цю думку.

Ось приклад іншої статті під назвою "Безгрошів'я, блекаут, заворушення: Європа готується до "жахливої зими".

Ілюстрацією до статті виступає тривожна картина - багаття посеред вулиці європейського міста, незрозумілі люди в чорних капюшонах, які кидають уламки дощок і шини у вогонь. Зображення викликає відчуття безладу й небезпеки. І знову текст апелює до авторитетних журналістських видань, таких як Reuters, щоб створити відчуття, що написане має реальну вагу, знов-таки, без посилань на джерело.

Повертаючись до прийомів, які в eXXpress використовують у розмові про війну в Україні безпосередньо, можна відзначити такі заголовки, як "78% українців вважають Зеленського відповідальним за корупцію в Україні", де акцент робиться на проблемі корупції в країні.

Або ось ще приклад: "Війна закінчиться успіхом? Тільки 49% українців ще не втратили віру". У статті йдеться: "через вісімнадцять місяців після початку війни надії українців зменшуються з кожним днем. Тільки 49 відсотків вірять у те, що війна закінчиться благополучно. Проте в одній думці всі жителі країни єдині: ніякого обміну території на мир із Росією!". Зрештою, аргумент читається такий - українці не готові до компромісів, але й надії в них уже майже не залишилося.

Серед інших прикладів провокаційного матеріалу ось це відео із заголовком до публікації: "Як кожна сім'я з України отримує від нас по €3,500".

У ролику українка пояснює, як біженці в Німеччині можуть отримати не тільки квартиру і соціальну допомогу, а й кілька тисяч євро. Цілком очевидно, що метою публікації є викликати обурення європейського платника податків.

Як eXXpress залучає і мобілізує людей

Темами репортажів стає все, що здатне викликати осуд в аудиторії. Накопичення подібних повідомлень створює щільний щит негативних асоціацій з Україною і всім, що з нею пов'язано. Висловлювання з функцією осуду і формування почуття відрази знижують здатність до співчуття і критичного осмислення інформації, що надходить. На удобреному таким чином ґрунті подальші маніпуляції приносять більш соковиті плоди.

Наприкінці більшості статей одразу ж слідує інтерактивний розділ із запитаннями. Наприклад: "Чи перебуває нейтралітет Австрії під загрозою у зв'язку з війною в Україні?". Запитання надруковано великим шрифтом і жирно виділено. Варіанти відповіді такі: "Так. Ми маємо брати участь у переговорах як нейтральна країна, і жодним чином інакше!", "Ні. Але важливо, щоб ми застосовували санкції РАЗОМ, як європейці", "Нейтралітет у будь-якому разі вже недоречний".

"Настав час діяти відповідно до волі народу" - так починають автори відкритого листа до федерального уряду своє звернення, в якому закликають повернути Австрію до абсолютного нейтралітету. "Усього за кілька днів цю ініціативу підписали вже 40 000 громадян", повідомляє eXXpress у статті з заголовком "Народ обурюється: нова масштабна кампанія за повернення Австрії до абсолютного нейтралітету". Крім того, публікація містить посилання на петиції і прямий заклик до дії, агітуючи читача негайно брати участь у кампанії.

На цьому тлі заклик редакції підтримати постраждалих від вибуху Каховського водосховища в Україні виглядає лицемірно: "Спільнота eXXpress показує своє серце: Ви теж можете допомогти постраждалим від повені в Україні". Можна було б припустити, що віддані читачі будуть раді об'єднати зусилля для прояву співчуття, але, схоже, публікація справила зворотний ефект, або ж так і було задумано. Розділ коментарів рясніє висловлюваннями, у яких провину за те, що трапилося, покладають на "роздмухувачів війни в Брюсселі" і Зеленського, "який спровокував війну".

Кому дає голос eXXpress?

Вражає і те, з якою частотою дружнім Росії голосам надається майданчик для мовлення.

На своїй сторінці в Instagram видання eXXpress поділилося відеороликом однієї з головних російських пропагандисток Маргарити Симоньян. Його було розміщено на сторінці без будь-яких застережень або критичного коментаря. Навпаки, підсумовується, що "війна в Україні та допомога Європи Києву вже всім набридли", з припискою, що Симоньян "в пошані у Путіна".

У eXXpress є ціла серія статей про погляди Карін Кнайсль на війну. Коментаторка путінського пропагандистського каналу RT-News, а нині керівниця російського аналітичного центру, що стала відомою усьому світу завдяки її танцю з Путіним на весіллі в південній Штирії, вже кілька місяців поширює на своїй сторінці у Twitter розповіді про життя в Росії та романтичні фотографії з Москви. "Австрія не є нейтральною країною", каже Кнайсль."Санкції не спрацюють. Володимиру Путіну не місце в Міжнародному суді в Гаазі", вважає вона.

У червні 2023 р. в eXXpress було опубліковано "лист редактору" від російського посла в Австрії Дмитра Любінського. У ньому безсоромно відтворюється вся низка російських пропагандистських заяв про напад на Україну 2022 року і російсько-українську війну. Особливо активно Любинський експлуатує тему нейтралітету Австрії, який "сприяв чудовому соціальному та економічному процвітанню країни", але тепер перебуває під загрозою через рішення уряду.

Через цей випадок добре видно позицію та управлінський редакторський підхід видання. Це важливо й тому, що в такий спосіб зачіпається унікальна саме для австрійського випадку проблема. Звернення до свідомості більшості населення країни через тему нейтралітету нівелює умовні відмінності в переконаннях - правого чи лівого спрямування.

Таким чином, голос офіційного російського наративу, надає читачеві менше можливостей здорово і вільно сприйняти інформацію. Вона не просто відтворюється в тому вигляді, в якому вона міститься в заяві посланника, а й додатково обрамлена навідними інтерпретаціями редакторів. Усі ці матеріали об'єднують дві речі: вони журналістськи не вивірені і передають брехню Кремля під виглядом заклику до "збалансованості".

Як джерела eXXpress використовує Telegram-канал російського посольства, російське інформаційне агентство РІА, профіль посла Любінського у Facebook або російське телебачення. Російська пропаганда пробирається в незліченні сюжети, опубліковані на сайті видання. Один із них - історія про те, як російських бігунів нібито не допустили до участі у Віденському міському марафоні (ВГМ). Насправді, це повна містифікація - реєстрація була відкрита для бігунів усіх національностей. Це легко можна підтвердити тим, що серед учасників був і російський "посол ВГМ" Леон Терентьєв, який пробіг цей марафон під гаслом "Зупиніть війну в Україні".

На своїй сторінці у Twitter головний редактор Шмітт також закликає людей підписати лист уряду, в якому вимагає дотримуватися такого важливого для австрійців принципу нейтралітету. Серед прихильників Шмітта - відомі імена з правого середовища, а також конспірологічний блог "Report24".

Підрив довіри до ЄС і власного уряду?

Провину покладають не тільки на Україну, а й на ЄС і "лівих" політиків. Звинувачення висувають урядам, які "не слухають, чого хоче народ".

eXXpress повідомляє:"Надзвичайно зросли зарплати політиків і чиновників ЄС, а на Київ витрачено мільярди","Ціни на електрику стрімко зростають, і від інфляції страждають мільйони австрійців","Головному дипломату ЄС Жозепу Боррелю (75) недостатньо холодно. Настав час довести, що ми готові померти за ідеали демократії".

Активно просувається і теза про те, що українці - паразити, і при цьому зусилля уряду щодо захисту простих австрійців недостатні. Недовіра до роботи та намірів національного уряду тільки поглиблюється з поширенням тверджень, що "в Австрії проживає 14 тис. українців призовного віку - це 28 батальйонів для українських збройних сил".

Матеріали eXXpress стають контентом для російських пропагандистів

Крім усього іншого, додатково тривогу викликає те, що матеріали "eXXpress" з їхніми тенденційними заголовками і часто необґрунтованими твердженнями, тиражуються в російськомовних новинних агрегаторах, охоплюючи тим самим ще ширшу аудиторію. Наприклад, сайт inosmi.ru - один із ресурсів, на якому ті, хто не володіє іноземними мовами, або не вміє користуватися доступними технологіями онлайн-перекладу тощо, можуть ознайомитися з тим, що говорять з тих чи інших тем у європейських країнах або за їхніми межами. Той факт, що інформація продовжує поширюватися в такий спосіб, може мати й інші наслідки - її можна використати для відтворення пропагандистських наративів усередині Росії або серед величезної кількості людей, які використовують російську мову як основну у своєму житті в усьому світі (наприклад, це передрук і переклад цього матеріалу на сайті "eXXpress").

Варто звернути увагу на приписку ІноЗМІ до перекладених статей: "Матеріали ІноЗМІ містять оцінки тільки зарубіжних ЗМІ і не відображають позицію редакції ІноЗМІ". Цим вони перекладають відповідальність за поширювану інформацію на джерело. Для деяких читачів це може створити ефект легітимації поданої інформації, доказом її достовірності, оскільки вона підготовлена "західним" виданням. Однак ця заява також не завжди відображає правду - перекладені версії іноді спотворюють смисли, закладені в оригіналі. Наприклад, ця стаття в початковій версії називається: "Зеленський звільняє міністра культури: Він витратив занадто багато грошей на меморіал Голокосту", тоді як у російському перекладі йдеться: "Зеленський звільняє міністра культури: Він витратив занадто багато грошей на музей Голодомору". Голокост і Голодомор - дві різні історичні події. Цей приклад заслуговує на увагу, зокрема, тому, що події Голодомору в Україні описуються як геноцид українського народу, влаштований ранньою радянською владою, тоді як у російському історичному дискурсі цей епізод і роль уряду в ньому зазвичай або замовчується, або ніяк не засуджується. А ось спроби це зробити - так.

Висновок

Праві ЗМІ ("Auf 1", "Wochenblick", "Report 24", "eXXpress", "ServusTV") і деякі таблоїди, особливо "Heute" і "Kronen Zeitung", тісно пов'язані з FPÖ (Австрійська партія свободи) і MFG (партія "Люди-Свобода-Основні права"). Ці партії та медіа часто залучені до поширення конспірологічних теорій і особливо сильно їхній вплив відчувається у Верхній Австрії. Однак цільовою аудиторією цих ЗМІ стає не тільки Австрія, а й весь німецькомовний регіон, включно з Німеччиною і Швейцарією. У поширюваному ними порядку денному часто можна почути про "диктатуру корони" або "коронавірусну брехню", "наркоманів-щепленців", "злочинні дитячі щеплення" і вакцинацію як "інструмент поневолення і контролю". У перемішку з цим, вони беруть участь у поширенні російської пропаганди. Особливо дрібні та середні видання "Auf 1", "Wochenblick", "Report 24", "ServusTV" і "eXXpress".

Не варто забувати, що навіть деякі найбільші ЗМІ країни, як-от "Kronen Zeitung" і "Heute", наполегливо поширюють думку, наприклад, про те, що переселенці з України дуже забезпечені і тому не потребують підтримки. Ця хибна думка ґрунтується на тому, що у Відні справді живуть деякі заможні українці, а також на тому, що серед переселенців з України, які прибули останнім часом, є багато висококваліфікованих і високоосвічених людей. Але це не означає, що прибулі не заслуговують на допомогу.

Наративи навколо нейтрального статусу країни виявляються особливо ефективними, зачіпаючи сакральну майже для всіх австрійців (у тому числі лівих переконань) тему. Якраз звідси випливають деякі проросійські настрої, наприклад, шалений протест наданню допомоги Україні з боку країн заходу. Прихильники саме таких переконань організували 2023 року у Відні "Форум миру", порядком денним якого став "мир за будь-яку ціну", навіть якщо це означає територіальні поступки для України. Головним же палієм війни тут назвали НАТО.

Учасниками форуму були переважно люди, чий світогляд сформувався під час молодіжних протестів 1960-х років і значно пізніше - під час антиглобалізаційного руху 2000-х років. Критика в бік заходу була настільки сильною, що деякі учасники та організації у Відні відмовилися від співпраці. Так, наприклад, Організація австрійських профспілок, відмовилася від оренди приміщення для проведення події.

Це свідчить про те, що в Австрії немає єдиної думки щодо України навіть серед лівих. А ось позиція адептів ультраправих настроїв набагато однозначніша. Їхні погляди набагато послідовніші та куди сильніше піддаються впливу наративів домінантного російського порядку денного, що транслюються як через таблоїди, так і через значно розвинений кластер правих ЗМІ.

Стаття написана в рамках проєкту, спрямованого на боротьбу з дезінформацією, поширюваною РФ про біженців з України в ЄС. Він охоплює широкомасштабний моніторинг онлайн-ЗМІ в кількох країнах ЄС, включно з Німеччиною, Австрією, Чеською Республікою, Польщею, Румунією та Молдовою. Моніторинг ЗМІ проводився в листопаді 2023 року. Проєкт реалізується за підтримки CRDF Global.