Як в Україні працюють сервіси допомоги постраждалим від сексуального насилля під час війни

Масове сексуальне насильство, вчинене окупантами, вимагало адаптації та розширення наявних послуг для постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства. Воно зумовило потреби постраждалих у тривалій психотерапевтичній підтримці.

Не просто психологічної допомоги, скажімо так, легкого характеру в кілька сеансів, а саме тривалого психотерапевтичного супроводу. Тому що травма в тих, хто зазнав сексуального насильства, є дуже глибокою, - розповів заступник представника UNFPA в Україні Павло Замостьян.

Павло зазначає, що запит на послуги психотерапевтів в Україні різко зріс, а фахівців дуже мало. Щоб зробити професійну допомогу доступною з будь-якого місця, було вирішено, що найкраще це зробити в онлайн форматі.

Також, представниця UNFPA розповідає, що у травні за підтримки Уряду Великої Британії, було відкрито онлайн-платформу "Аврора" у тестовому режимі. Зараз, завдяки українській компанії "SoftServe", Платформа працює повноцінно:

Сюди може звернутися кожен, хто відчуває потребу в психотерапевтичній допомозі, хто пережив полон, перебування на окупованій території, сексуальне насильство чи якісь інші травмувальні випадки. Вона працює абсолютно конфіденційно, люди можуть поділитися з фахівцями своїми історіями і бути впевненими в тому, що для них це не матиме жодних наслідків.

Ще однією перевагою Платформи, - зазначає Павло, - є те, що нею можна скористатися скрізь, де є доступ до Інтернету, навіть з окупованих територій чи з-за кордону. Не менш важливо, що постраждалі спілкуються з одним і тим самим фахівцем, не змінюючи його протягом усього курсу. Людина скеровується до відповідного фахівця після проходження тесту, що дає можливість не розповідати травмувальну історію кілька разів.

Павло зазначає, що роз'яснювати необхідність психотерапевтичної допомоги - це теж одне із завдань фахівців "Аврори". Адже спочатку люди радіють з того, що вдалося вижити, і не звертають увагу на психологічний стан. А такі проблеми можуть дати про себе знати з часом.

Сексуальне насильство - це не лише зґвалтування. Огляд із роздяганням на блокпості - це теж сексуальне насильство. Але не всі, хто пережив подібне, усвідомлюють, що є постраждалими і потребують допомоги. Що раніше вони це зрозуміють, то кращий прогноз реабілітації.

Наразі в Центрі близько 300 запитів на допомогу. З них 192 клієнти отримують її на постійній основі, більшість звернень - 180, це жінки. Близько 25% припадає на випадки різних форм сексуального насильства.

Окрім онлайн-платформи "Аврора", в Україні створюються Центри допомоги врятованим. Перший такий Центр розгорнули в Запоріжжі в червні 2022 року, - розповіла проєктна координаторка UNFPA Ніна Ломпарт.

Наступними містами, де відкривалися Центри, були ті, які влітку-восени приймали найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Відповідно Центри з'явилися в Дніпрі, Львові, Києві. Наступними стали Полтава, Кропивницький, Одеса. У західній частині країни зорієнтувалися на Мукачево, через яке теж проходить багато людей, які переміщуються за кордон, на Чернівці.

Наразі в стаціонарному форматі працюють 9 Центрів, вони мають приміщення та штат працівників. А в Харкові та Херсоні - "мобільні" Центри. Також, цього літа заплановано відкриття стаціонарного Центру допомоги в Харкові, - зазначила Ніна.

На сьогодні ми покриваємо практично всі частини України. Ми не говоримо поки що про всі обласні центри, бо такої потреби не фіксуємо. Але якщо побачимо, що в цьому є потреба, то продовжимо рухатися далі по карті України.

Головне завдання Центру допомоги врятованим - з'ясувати проблему, з якою людина зіткнулася через війну, - наголосив Павло. Здебільшого вона має психологічний характер. Але іноді людина не знає з чого почати. Тут працюють фахівці Центрів, щоб коректно з'ясувати, що сталося з людиною.

Наша практика показує, що люди часто повертаються до Центрів по допомогу. Вони не завжди розкриваються під час першого контакту. Іноді для цього потрібна друга, третя, четверта консультація. Іноді люди говорять не про себе, а від третьої особи. Але врешті-решт психологи знають, як допомогти людині розповісти свої історії, історії своїх дітей чи батьків. Дехто приходить цілеспрямовано. Були випадки, коли казали: "Я хочу спілкуватися з правоохоронними органами". Психолог теж супроводжував під час цієї бесіди й організовував, щоб вона була менш травматичною.

Ніна Ломпарт зазначила, що в роботі Центрів є відмінності залежно від регіонів. Наприклад, у Запоріжжі чи Дніпрі ВПО потрібна оперативна психологічна допомога. А у Львові чи Мукачеві запити стосуються більше тимчасового облаштування чи житла. Ці моменти відбивається на послугах, які хоче отримати потенційний клієнт і на яких зосереджуються працівники Центрів:

Спочатку людина, яка залишила своє місце проживання, думає про безпеку, а вже на наступних етапах почне дбати про соціальне облаштування. Тому ми дуже чітко спостерігаємо, як внутрішньо переміщений українець рухається, наприклад, зі східної частини країни до західної. Його потребою десь біля Запоріжжя, Дніпра буде кризове обговорення допомоги від психолога, а вже ближче до Львова, до заходу - це стратегічні питання про забезпечення свого майбутнього життя.

Хоча переважна більшість звернень від ВПО, це майже 85% і 15% - від мешканців громад, де розташовані сервіси, координаторка наголошує, що Центри допомоги врятованим не налаштовані виключно на потреби ВПО. Вони призначені для всіх, хто потребує допомоги у зв'язку з тими змінами, які в їхнє життя принесла війна.

Павло Замостьян же зазначає, що загалом на кінець травня 2023 р. послугами Центрів скористалися понад 16 тис. осіб. І саме тут уперше ідентифікували понад 100 випадків СНПК.

Раніше Соцпортал писав про те, як допомогти переселенцям, які пережили втрату.