Як розпізнати терориста на вулиці, розповів психіатр

Вгадати, що перед вами терорист, надзвичайно складно, проте є певні непрямі ознаки, які можуть насторожити.

Про це в коментарі Укрінформу розповів лікар-психіатр, професор Олег Чабан.

За його словами, у ситуації раптової небезпеки людина насамперед керується базовими інстинктами виживання, а вже потім - логікою. Водночас важливо знати, як діяти, щоб мінімізувати ризики для себе та близьких, акцентував Чабан.

Спочатку - біологічно орієнтована реакція: захиститися, зникнути, сховатися. Найближче безпечне місце - за дерево, будинок, автомобіль, у під'їзд або в натовп. Це може бути будь-що, що дає змогу вижити, - наголосив лікар.

Водночас він дав конкретні поради на випадок, якщо уникнути прямої загрози не вдалося і людина опинилася в заручниках.

Не гратися в героїв, згадуючи свої заняття самбо в дитинстві. Той, хто скоює злочин, також перебуває у стані сильного збудження. Його реакції можуть бути непередбачуваними, - зазначає психіатр.

Він радить уникати різких рухів, не демонструвати потенційну агресію і навіть не дивитися нападнику прямо в очі.

Мінімум провокацій, мінімум складних рухів, максимально спокійна поведінка. І, на жаль, потрібно виконувати команди терориста без спроб щось з'ясувати, - наголошує Чабан.

Щодо можливості заздалегідь розпізнати небезпечну людину лікар налаштований скептично.

Вгадати, що перед вами терорист, надзвичайно складно. Небезпеку ми розпізнаємо вже за крайніми діями, інакше не було б стільки постраждалих, - зазначає Чабан, згадуючи нещодавній теракт у Голосіївському районі Києва.

Водночас, за його словами, деякі непрямі ознаки можуть насторожити :

• надмірна напруженість людини,
• неприродна поведінка
• явна зосередженість на якихось діях.

Професор радить завжди бути готовим до небезпеки і відкрито говорити про це з дітьми - просто і без надмірного залякування.

Важливо навчити дітей базових правил безпеки:

• не довіряти незнайомцям,
• уникати небезпечних місць,
• триматися людей у разі тривоги,
• не боятися розповісти про свій страх чи підозру поліцейському або комусь поруч.

Поведінка дорослих, зазначає психіатр, має вирішальне значення, тож варто спочатку збалансувати свій власний стан, продумати кожне слово, а вже потім говорити з дитиною.

Якщо мама налякана і передає цей страх дитині, вона ростиме наляканою і понесе цей стан у своє доросле життя, - наголошує Чабан.

Щоб знизити рівень своєї тривоги, фахівець радить не замикатися в собі.

Знайти таких самих наляканих і поділитися з ними. Коли ти не один, рівень емоційної напруги знижується. Також важливо зберігати звичний ритм життя і виконувати щоденні обов'язки, - радить психіатр.

Він наголошує: страх у таких умовах - нормальна реакція. "Бути наляканим - це нормально. Гірше, коли люди не бояться та ігнорують небезпеку", - зазначає лікар.

Водночас Чабан заспокоює: хвиля страху після травматичних подій тимчасова.

Це типова колективна реакція. Спочатку є сплеск, а потім він поступово затухає. І ми, як раніше, житимемо далі, - підсумував фахівець.

Як писав Соцпортал, 18 квітня в Голосіївському районі Києва терорист відкрив вогонь по людях. Потім він захопив заручників у магазині, стріляв у поліцейських під час затримання. Зі зловмисником намагалися встановити контакт переговорники. У підсумку його ліквідували.

В Офісі генпрокурора зазначили, що стрільцем виявився уродженець Москви.

Як заявили в МВС, фігурант мав зареєстровану зброю - карабін. Йдучи вулицею, він застрелив чотирьох людей, п'ятого громадянина, який був заручником, - уже безпосередньо в магазині.

Загалом було відомо про шістьох загиблих і 14 поранених унаслідок стрілянини. 20 квітня Київський міський голова Віталій Кличко повідомив, що кількість загиблих зросла до семи.

Слідчі Служби безпеки України кваліфікували розстріл цивільних і захоплення заручників у Голосіївському районі міста Києва як терористичний акт.

Як повідомив пізніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, голосіївський стрілець записував свої дії на диктофон.