Як переобрання Трампа спричинило політичний розкол у Європі. Нове дослідження

Переобрання Дональда Трампа на посаду президента США спровокувало глибоку політичну кризу в Європі, змінюючи не тільки внутрішню політику країн, а й їхнє глобальне становище, вважають автори Іван Крастєв і Марк Леонард із Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).

За даними дослідження ECFR, проведеного серед 16 тисяч осіб у 12 країнах Європи, другий термін Трампа викликав фундаментальні зрушення в європейській політичній ідентичності.

"Усього за шість місяців США перейшли від захисту ліберальної демократії та вільної торгівлі до просування нелібералізму та протекціонізму", - зазначають автори.

Це різко змінило розклад політичних сил у Європі.

"Праві партії Європи тепер виступають не просто за національний суверенітет проти федерального ЄС, а стали частиною транснаціонального руху за цивілізаційний націоналізм", - стверджують Крастев і Леонард.

Прихильники популістських партій Європи вже перестали бути протестним електоратом.

"Більшість прихильників усіх 10 ультраправих партій, щодо яких проводили опитування, вважають, що переобрання Трампа позитивно позначиться на США", - йдеться в дослідженні ECFR.

Ба більше, ультраправі партії Європи почали активно переймати політику американського президента в питаннях міграції та ослаблення державних бюрократій.

Автори також підкреслюють, що тепер Європа розділена не за ознакою про- або антиамериканських настроїв, а на прихильників і противників політики Трампа. Наприклад, на відміну від ситуації з війною в Іраку 2003 року, сьогодні східноєвропейські країни підтримують США не через традиційний проамериканізм, а тому що в них сильніші позиції ультраправих партій.

Водночас автори висловлюють сумніви, чи виграють ультраправі партії Європи від цього процесу в довгостроковій перспективі.

"З одного боку, перемога Трампа показує, що прихід таких партій до влади можливий. З іншого боку, якщо ставлення людей до політики Трампа зміниться, саме ультраправі партії стануть головними переможеними", - попереджають експерти.

Зміни відбуваються і серед традиційно проамериканських партій Європи. Наприклад, німецький Християнсько-демократичний союз сьогодні позиціонує себе як захисник національного суверенітету проти "ідеологічного втручання" з боку Вашингтона. Найяскравіший приклад такого повороту - Данія, де, за даними опитування, 86% громадян упевнені в непрацездатності американської політичної системи. Автори уточнюють:

"Люди радикально відвертаються від США не тоді, коли Трамп критикує Європу, а коли він загрожує національному суверенітету їхньої країни".

Крім того, переобрання Трампа різко підвищило тривожність європейців у питаннях безпеки. Побоювання ядерного конфлікту і нової світової війни стали загальноєвропейськими. За даними дослідження, більшість європейців виступають за збільшення військових витрат, продовження підтримки України навіть за умови відмови США від неї і введення обов'язкової військової служби.

У більшості країн, крім Італії та Угорщини, понад 60% опитаних виступають за створення європейського ядерного стримування, деякі країни навіть обговорюють власні національні ядерні сили.

Незважаючи на усвідомлення ризиків, європейці продовжують сподіватися, що Трамп не виведе американські війська з Європи, а трансатлантичні відносини відновляться після його відходу з Білого дому.

"Головний парадокс у тому, що європейці, усвідомлюючи загрозу політики Трампа, все ж вірять у швидке відновлення відносин", - резюмують автори.