Як кияни готуються до важкої зими. Репортаж

Після непростої минулорічної зими та заяв президента про те, що наступна зима буде дуже суворою, ці питання ставлять собі багато хто.

Портал hromadske з’ясував, як, хто і за скільки готується до непростої зими.

Киянка Марія Воротило — викладачка історії, заробляє на життя онлайн-уроками. Взимку в її квартирі було +5 °C, світло зникало разом із мобільним зв’язком, тому працювати було майже неможливо.

Ще в лютому її сім’я з шести осіб вирішила терміново придбати житло неподалік від столиці. На старенький будинок на півдні Київської області витратили всі заощадження. Усе літо робили ремонт — облаштували автономну піч поруч із газовим котлом, утеплили підлогу, викопали й укріпили підвал-укриття, провели оптоволоконний інтернет і купили генератори.

У столичному масиві Троєщина після ударів по ТЕЦ-6 минулої зими великий район залишився не тільки без світла, а й без тепла та води. Витримали ті будинки, які підготувалися заздалегідь.

У нас 220 квартир і понад 500 мешканців. Коли гасне світло, відключаються насоси — і ми залишаємося без жодної краплі води, а підйом на 25-й поверх перетворюється на альпінізм. Від розриву труб нас врятувало лише те, що будинок заздалегідь утеплили і в підвалі температура не опускалася нижче +5 °C, — зазначає Тетяна Шкуратова, голова ОСББ багатоквартирного будинку на Троєщині.

У середині січня мешканці в рамках міської програми «Світлодім» отримали 300 тисяч гривень, зібрали з кожної квартири від 2,5 до 6 тисяч гривень і придбали два інвертори по 12 кВт, акумулятори на 60 кВт і 32 сонячні панелі. Усього це обійшлося в понад мільйон гривень. Система живить насоси водопостачання, освітлення під’їздів та ліфти.

Загалом у житловому фонді Києва — 12 тисяч багатоквартирних будинків. З них понад 2 тисячі провели заходи з енергоефективності.

Ми називаємо такі будинки енергостійкими. Домові спільноти встановлюють генератори, інвертори з батареями, сонячні панелі, які зараз популярні. Понад 200 житлових комплексів або будинків у місті вже мають сонячні електростанції й виробляють електроенергію як для власних потреб, так і, в деяких випадках, вже навчилися продавати цю електроенергію або віддавати її в зовнішню мережу, — каже заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

Ще 25 березня Пантелєєв заявляв, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону: тут захищають інженерно-технічну критичну інфраструктуру, встановлюють резервне живлення для систем водо- та теплопостачання, розвивають когенерацію, будують резервні системи теплопостачання. На це передбачили понад 10 мільярдів гривень.

У всіх напрямках вже є результати. Роботи ведуться й щодо інженерно-технічного захисту — готовність уже понад 60%. Понад 60% — щодо відновлення інфраструктури. Понад 65% — ми вже побудували 65 мегават (4–5% пікового споживання міста — ред.), якщо говорити про потужність когенераційних установок, і відповідно понад 16 мегават дизельних електростанцій. Роботи тривають, закуповується обладнання. У цьому напрямку ми рухаємося, і наше головне спільне з державою завдання зараз — забезпечити саме безперебійне фінансування цих проєктів, — підсумував Пантелєєв на брифінгу 11 серпня.

Чиновник зазначає, що місто будує близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації (це 30–35 % максимального пікового споживання столиці взимку) та облаштовує модульні котельні.

У «Укренерго» виданню відповіли, що зараз продовжують будувати захист другого рівня на об’єктах системи передачі електроенергії, щоб уберегти обладнання від прямого влучання дронів та уламків ракет:

Інженерні рішення, які зараз застосовуються в нашій державі, не мають аналогів у жодній країні світу, — запевняють у компанії.

Тим часом кремлівська пропаганда намагається перетворити зимовий холод на інструмент деморалізації. Протягом 1–13 серпня видання аналізувало інформацію російських пропагандистів у Telegram, Facebook, YouTube.

Росія просуває наратив про те, що Україна не готова до опалювального сезону. Удари по українській енергетиці вона пояснює наслідком того, що Україна завдає ударів по Росії, — таким чином перекладаючи відповідальність за можливу зимову кризу на військову стратегію України. Також росіяни поширюють тези про те, що кошти, які західні партнери виділяють на підготовку до зими, українська влада витрачає на непрофільні, непозвітні або сумнівні проєкти. І нібито дефіцит грошей, про який заявляють чиновники, — наслідок поганого розподілу ресурсів, а не їхнього реального браку.

Відповідаючи на запитання, чи варто виїжджати з міста в село, видання зазначає: ті, хто лише наприкінці літа почав шукати старий будинок для переїзду, запізнилися, вважає екоактивіст Максим Залевський. Він радить міським жителям проаналізувати свою готовність до життя в селі — чи вміють вони користуватися піччю, чи можуть заготовити дрова, чи зможуть жити без каналізації. Якщо ж уже вирішили виїхати з мегаполісу, Максим радить звернути увагу на квартири в невеликих містах на умовно безпечній території.