Від Запоріжжя до Львова: як працюють Центри допомоги врятованим

Переважна кількість звернень від жінок (79%). Також переважно послугами користуються ВПО (78%.), — каже Ніна Ломпарт, координаторка мережі Центрів допомоги врятованим в Україні.

Соцпортал розповідає про роботу Центрів допомоги врятованим на прикладі Львова, Одеси та Полтави

Яку допомогу можна отримати у Центрах допомоги врятованим?

• Соціальна допомога: Інформація про медичну, гуманітарну допомогу, державні виплати, тимчасовий притулок.

• Психологічна допомога: Консультації для нормалізації психоемоційного стану, допомога дитячим психологам.

• Правова допомога: Юридичні консультації з різних питань.

• Спеціалізована допомога: Комплексна підтримка постраждалим від сексуального насильства.

Для чого були створені Центри

Центри допомоги врятованим в Україні були створені для реагування на виклики, пов'язані з повномасштабною війною. Вони надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, людям, які виїхали із зони бойових дій чи окупованих територій, місцевим мешканцям, а також всім, хто потребує допомоги. Центри забезпечують соціальну, психологічну, правову та спеціалізовану допомогу, яка включає комплексну підтримку постраждалим від сексуального насильства.

Центри інформують про можливості отримання медичної допомоги, гуманітарної підтримки, державних виплат, тимчасового притулку та інших форм соціальної підтримки. Наприклад, соціальні працівники надають інформацію про центри підтримки внутрішньо переміщених осіб та інші ресурси.

Спеціалісти надають консультації для нормалізації психоемоційного стану постраждалих. Центри працюють і з дитячими психологами, які спеціалізуються на роботі з молодшими клієнтами, допомагаючи їм впоратися з травмами війни.

Центри надають юридичні консультації з різних питань, включаючи відновлення документів, оформлення статусу ВПО, та інші юридичні послуги, які важливі для постраждалих від війни.

Комплексна підтримка постраждалим від сексуального насильства, забезпечується за допомогою спеціалізованих програм і фахівців, зокрема кейс-менеджерів, які координують надання допомоги відповідно до індивідуальних потреб клієнтів.

З червня 2022 року по квітень 2024 року, понад 35,000 осіб отримали допомогу. Основна маса клієнтів центрів — жінки та внутрішньо переміщені особи, які в основному потребують соціальної та психологічної підтримки. Відгуки людей, яки вдалось допомогти, свідчать про зменшення психологічного тиску та покращення загального благополуччя після звернення до центрів.

Найчастіше клієнти до ЦДВ звертаються за соціальними послугами. Соціальна працівниця надає інформацію щодо гуманітарної допомоги, державних виплат, тимчасового прихистку, центрів підтримки ВПО, медичної допомоги. Послуги задовільняються шляхом перенаправлення до партнерських державних і недержавних організацій, — розповідає Наталія Дерябіна, координаторка Центру у Полтаві.

Своєю чергою Вікторія Плєшко, координаторка Центру в Одесі, додає, що центри також займаються виявлення випадків сексуального та інших форм насильства внаслідок війни.

Також у нашому Центрі працюють психологи, які надають індивідуальну психологічну допомогу, та юрист, який здійснює консультації із правових питань, надає допомогу у складанні заяв, скарг тощо. Кейс менеджер Центру надає комплексну допомогу особам, які постраждали від будь-якої форми насильства. Це кропітка та індивідуальна робота, яка, найчастіші, потребує долучення інших фахівців та сервісів. У будь-якому разі усі послуги надаються конфіденційно, безумовно та добровільно, — підкреслює фахівчиня.

Вона зазначає, що найчастіше люди приходять за інформацією щодо гуманітарної підтримки та оформлення/відновлення документів.

Однак при знайомстві з нашим Центром зазвичай з’ясовується що потребують набагато більше і є багато питань, в яких ми можемо допомогти, — каже вона.

За словами координаторки зі Львова Мирослави, у суспільстві досі дуже високий рівень стигматизації постраждалих від сексуального насилля, вони відчувають сором та провину, не вірять у покарання кривдників. Тож виявити такі проблеми виходить не одразу, зазначає Наталія з Полтави.

Постраждалі бояться осуду, звинувачують себе, оскільки не мають розуміння, що в умовах окупації не існує поняття добровільної згоди, дехто не ідентифікує себе з такими постраждалими. Також такі постраждалі передусім мають запит за закриття своїх базових потреб, більшість не готові звертатися по допомогу, — каже вона.

Водночас координаторка з Одеси Вікторія бачить у цьому передусім острах постраждалих ще раз пережити травмуючи спогади.

На мій погляд, це не сором. Особи, які пережили цю травму намагаються викреслити, забути про те, що трапилось. Ці спроби призводять до ізоляції та усамітнення, вони намагаються самостійно подолати психологічні та фізіологічні наслідки, однак це зазичає поглибшає травматизацію, — зазначає експертка.

Як надається допомога?

Допомога надається безкоштовно, конфіденційно, і безумовно, без необхідності доводити, що людина постраждала від війни чи насильства.

До ЦДВ Львів можна звернутись офлайн або за номером телефону. Ми надаємо послуги усім хто постраждав внаслідок війни, конфіденційно та безоплатно, — каже Мирослава Квасниця, координаторка Центру у Львові.

Адреси та контактну інформацію Центрів допомоги врятованим можна знайти за посиланням https://ukraine.unfpa.org/uk/SRC

Для звернення не потрібні жодні документи. Працюємо безумовно, і за потреби вона може змінити своє ім′я (забезпечення конфіденційності). У разу потреби є можливість перенаправлення до партнерів чи державних організацій або у разі виявлення бажання постраждалої особи звернутися до Прокуратури чи Нацполіції, постраждала особа заповнює добровільну поінформовану згоду (фахівець інформує клієнта/ку про план подальшої роботи, план зустрічі та інтервенції, які ми будемо застосовувати), без фото і відеофіксації, — наголошує координаторка.

Яким критеріям людина має відповідати, які документи мати?

Жодних умов звернення не існує. Документи також можна не подавати.

До яких держустанов чи організацій можуть перенаправити людей, що потребують допомоги?

Як зазначає Ніна Ломпарт, координаторка мережі Центрів допомоги врятованим в Україні, на національному рівні вони співпрацюють з Безоплатною правовою допомогою, Офісом Омбудсмена та Офісом Генерального Прокурора України.

А також рядом ініціатив по стабілізації та реабілітації, наприклад, програми відновлення Фонду «Маша» Марії Єфросиніної, закладу «Лісова Поляна». Налагоджена також співпраця з усіма «дружніми проєктами» UNFPA – Вона-хаб, простір дружній до жінок «Вільна», мобільні бригади психосоціальної допомоги постраждалим від домашнього насильства та рядом інших. Також усі Центри допомоги врятованим встановлюють співпрацю з суб’єктами взаємодії на місцевому рівні за 4 напрямками надання послуг – правові, психологічні, соціальні та медичні, — каже Ніна Ломпарт.

У львівському осередку зазначили, що співпрацюють з департаментом соціального захисту населення ОДА, а також Офісом підтримки військовослужбовців та їх сімей

В Одесі від початку роботи Центру було проведено робочі зустрічі з департаментами міста, які визначили відповідних осіб по співпраці із Центром.

Департамент охорони здоров’я, департамент освіти, департамент праці та соціальної політики здійснюють оперативну підтримку особам, які звернулись до нашого Центру. Також здійснюється співпраця з медичними реабілітаційними центрами, гуманітарними штабами, фондами, пунктами компактного проживання, центром зайнятості, — каже координаторка Центру в Одеси Вікторія Плєшко.

В Полтаві, окрім держустанов, також досить великий перелік організацій, куди можуть перенаправити постраждалих. Особливо якщо проблема стосується чутливих питань або та здоров'ям:

• Простір для жінок і дівчат «Вільна», UNFPA;

• Мобільні бригади, UNFPA;

• Гінекологічні кабінети безбар′єрного доступу (КП «Міський клінічний пологовий будинок», КП «Четверта міська клінічна лікарня»; Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з Центрами планування сім′ї та медичної генетики»;

• БО «Світло надії» (денний центр з кризовою кімнатою, притулок), прихисток для жінок з дітьми AICM Refuge;

• Полтавська обласна клінічна лікарня М.Ф. Скліфосовського;

• Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради;

• Полтавська філії Львівського протезно-ортопедичного центру «Ортотоп»;

• Гендерний центр Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка";

• БФ «Карітас»; ГО «Проліска»; БФ «SOS дитяче містечко»; БФ «ADRA Полтава»; ГО “Жіночий Хаб 2.0”; БФ «Право на захист».

Кожен з Центрів має свою специфіку роботи. Ділимося особливостями роботи трьох центрів

Львів

У Львові Центр допомоги врятованим фокусується на наданні соціально-психологічної та юридичної підтримки. Центр активно взаємодіє з внутрішньо переміщеними особами, що потребують комплексної допомоги внаслідок травм від насильства або війни. Через високий попит на правові послуги, Центр надає консультації з таких питань, як оформлення документів, відновлення громадянських прав та інших правових проблем. Центр також займається психологічним супроводом та сесіями кризового втручання для дорослих та дітей.

• Досвід постраждалих: "Особи, які пережили цю травму, намагаються викреслити, забути про те, що трапилось. Ці спроби призводять до ізоляції та усамітнення, вони намагаються самостійно подолати психологічні та фізіологічні наслідки, однак це зазичає поглибшає травматизацію."

• Динаміка звернень: "Усі хто звернувся до нас може отримати інформаційну підтримку щодо наявних можливостей у громаді з питань гуманітарної допомоги, медичного обслуговування, поселення та працевлаштування і багато іншого відповідно до запиту та потреб особи або родини."

Одеса

В Одесі Центр допомоги врятованим зосереджений на інформаційній підтримці та допомозі в оформленні документів. Враховуючи велику кількість прибулих ВПО, що втекли з зони бойових дій, особлива увага приділяється наданню інформації про доступні медичні послуги, реєстрацію в місцевих соціальних службах, і оформленні необхідних документів для отримання державних виплат та інших соціальних гарантій. Центр також пропонує психологічну підтримку для тих, хто пережив стрес і травми внаслідок війни.

• Досвід постраждалих: "Тема сексуального насильства досить стигматизована, постраждалі бояться осуду, звинувачують себе, оскільки не мають розуміння, що в умовах окупації не існує поняття добровільної згоди."

• Динаміка звернень: "За рік (2023) роботи ЦДВ прийняли 1721 людину загалом, послуг надано 3190."

Полтава

У Полтаві основний акцент Центру допомоги врятованим робиться на психологічну підтримку та ідентифікацію випадків насильства. Центр реалізує програми для виявлення і підтримки жертв сексуального насильства, проводячи індивідуальні та групові сесії з психотерапії. Центр активно співпрацює з місцевими організаціями та ініціативами для забезпечення комплексного підходу до розв'язання проблем постраждалих. Також важливою частиною роботи є інформаційні кампанії, що допомагають підвищити обізнаність громадськості про проблеми насильства.

• Досвід постраждалих: "Так, оскільки у нашому суспільстві тема сексуального насильства досить стигматизована, постраждалі передусім мають запит за закриття своїх базових потреб, більшість не готові звертатися по допомогу."

• Динаміка звернень: "Хочу зазначити, що після відкриття Центру та проведення інформаційної компанії щодо послуг, які можуть отримати громадяни, динаміка звернень стабільна, а запит на послуги психологів та юриста лише росте."

Що б Центри хотіли змінити-покращити у наданні допомоги постраждалим?

Необхідно розширити інформаційні кампанії для підвищення обізнаності про доступні послуги, особливо у віддалених та менш доступних регіонах.

Додаткова промоція діяльності Центру допомоги врятованим шляхом організації комунікаційних кампаній на рівні громади, залучаючи місцеві медіа, щоби підвищувати рівень обізнаності щодо тематики СНПК серед населення, — каже координаторка з Полтави.

Своєю чергою Вікторія Плєшко з Одеси вважає, що важливо закликати людей наважуватись звертатись за допомогою.

На мій погляд, при наявності бажання кожний може отримати комплексну допомогу, але ж є питання першого кроку. Саме наявність інформації, де саме може отримати допомогу особа є вагомим кроком у розв'язання багатьох питань, — каже вона.

Як змінилась динаміка звернень

Всі три Центри відзначають збільшення звернень у порівнянні з минулим роком, особливо за психологічною допомогою та юридичними консультаціями. Це свідчить про потребу в допомозі серед постраждалих від війни. Однак, проблема стигматизації жертв сексуального насильства залишається актуальною, особливо в контексті суспільної свідомості і готовності говорити про свій досвід.