Вчені створили "кристал часу", який зависає в повітрі

Головна відмінність цієї версії в тому, що її можна побачити без приладів: у досліді використовували маленькі кульки, які висять у повітрі завдяки звуку.

Науковці взяли легкі пінопластові намистини (як з пакувального матеріалу) і помістили їх у пристрій, який створює стоячу звукову хвилю. Така хвиля може утримувати легкі предмети в повітрі - виходить "звукова подушка".

Найцікавіше почалося, коли поруч опинилися намистини різного розміру. Вони почали впливати одна на одну не безпосередньо, а через звук: кожна намистина розсіює звукові хвилі, і ці хвилі штовхають сусідню.

Але поштовхи виходять нерівними: велика намистина "штовхає" маленьку сильніше, ніж маленька - велику. Тобто взаємодія виходить несиметричною. Через це пара намистин може сама перейти в режим стійких коливань і "відбивати" ритм - так і з'являється кристал часу в цій простій, "видимій" системі.

Автори зазначають, що такі ефекти можуть допомогти краще розуміти системи, де учасники впливають один на одного неоднаково - і у фізиці, і в складніших процесах (наприклад, у біологічних ланцюжках).