В Україні готується велика пенсійна реформа. Що зміниться

В Україні готують масштабну пенсійну реформу, яка дасть змогу підвищити мінімальні виплати до 6000 гривень для більшості громадян.

Для окремих категорій умови нарахування зміняться, а частину спецпенсій поступово скасують.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр соцполітики Денис Улютін.

Уряд готує масштабну пенсійну реформу, перший етап якої можуть почати вже цього або наступного року, а повний перехід займе близько 13 років.

Необхідність змін Улютін пояснює ризиком майбутнього колапсу: демографічна ситуація погіршилася, співвідношення працюючих до пенсіонерів трохи покращилося, але становить 1:1.

Улютін пояснює, що ключова зміна - це відновлення страхового принципу: розмір пенсії безпосередньо залежатиме від суми сплачених внесків. Система має розподіляти на пенсії тільки ті кошти, які реально надійшли.

Передбачено дві складові:

  • базова виплата в старшому віці для покриття мінімальних потреб;
  • страхова частина, розрахована за формулою відповідно до внесків.

Модель передбачає, що людина з великим стажем навіть на середній зарплаті отримуватиме значно вищу пенсію, ніж зараз. За розрахунками Мінсоцполітики, пенсія умовного вчителя з 40 роками стажу може зрости в 1,5-2 рази.

Міністр запевняє, що вже скоро реально встановити фактичний мінімум пенсії в солідарній системі на рівні не нижче 6 тисяч гривень. Це, своєю чергою, зменшить потребу людей у субсидіях і додатковій соцдопомозі.

Також планується обмеження максимальної пенсії в солідарній системі (орієнтир - до 10 прожиткових мінімумів), оскільки база для сплати ЄСВ теж має верхню межу.

Другий етап реформи - поступовий відхід від спецпенсій. Пільги за професіями (ранній вихід, вищі виплати) збережуться, але фінансуватимуться не із солідарної системи, а через професійні механізми, якими можуть стати підвищені внески для відповідних категорій.

Що важливо: люди, які мають значний пільговий стаж, не втратять уже набуті права на спецпенсію, тож перехід розтягнеться на більш ніж десятиліття.

Наступний - третій рівень - це добровільні накопичення з автоматичним підключенням і правом відмови.

Обов'язкову накопичувальну модель у міністерстві вважають ризикованою: в умовах обмеженого фінансового ринку кошти фактично довелося б вкладати в держборг, що створює довгострокові фіскальні ризики, каже Улютін.

Держава, за його словами, має забезпечити механізми захисту вкладів і мінімум збереження їхньої вартості.