В Минздраве пояснили, что делать, если врач отказал в направлении для установления инвалидности

Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров'я. Відтепер ключовим критерієм при визначенні статусу інвалідності є не лише наявність діагнозу, а й ступінь впливу стану здоров'я на здатність виконувати повсякденні дії та брати участь у житті суспільства.

Діагноз - не завжди інвалідність

Як підкреслюють у МОЗ, поширена помилкова думка, ніби сам факт постановки діагнозу автоматично тягне за собою встановлення інвалідності. Однак суть процесу - в оцінці обмежень життєдіяльності: наскільки захворювання або травма справді заважають людині жити повноцінно, працювати, навчатися, спілкуватися та обслуговувати себе.

Інвалідність встановлюється не за фактом хвороби або операції, а за ступенем функціональних порушень. Наприклад, після видалення апендикса людина зазвичай повністю відновлюється і веде звичайне життя - у такому разі інвалідність не призначається. Але ампутація обох ніг - це значне порушення, яке обмежує здатність до самостійного існування, тому в подібних ситуаціях інвалідність встановлюють, як правило, безстроково.

Як працює система оцінювання

Направлення на проведення оцінки повсякденного функціонування видає лікуючий лікар за наявності медичних підстав. Він керується критеріями, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338. Основні параметри, на які звертають увагу лікарі:

• наявність стійких порушень здоров'я;

• ступінь впливу захворювання на повсякденне життя;

• потреба в реабілітаційних або соціальних заходах підтримки.

Якщо лікар відмовляє в направленні, це може означати або відсутність достатніх підстав, або необхідність додаткового спостереження за станом пацієнта.

Що робити в разі відмови:

• пройти повторне обстеження в іншого фахівця;

• подати скаргу до адміністрації медзакладу або на гарячу лінію Міністерства охорони здоров'я.

Оцінювання проводять індивідуально, з урахуванням фізичного, психічного, інтелектуального та сенсорного стану пацієнта. Якщо громадянин не згоден із рішенням комісії, він має право оскаржити його.

Важливо розуміти: наявність інвалідності - не єдиний шлях до отримання підтримки. У медичній сфері послуги надаються на підставі потреб людини, незалежно від статусу. Такий підхід поступово впроваджується і в інших галузях: соціальному захисті, освіті, працевлаштуванні.