В Києві відбудеться виставка на честь поета та військового Максима Кривцова
- Головна
- Київ
- Інші новини
- В Києві відбудеться виставка на честь поета та військового Максима Кривцова


З 22 січня в Києві пройде виставка, присвячена поету і військовослужбовцю Максиму Кривцову з позивним "Далі", який нещодавно загинув. Також на заході читатимуть вірші поета.
Про це повідомляє Суспільне. Культура.
Виставка фотографій "Далі: Я поверну собі своє життя" відкриється у Squat 17b 22 січня і триватиме до 3 лютого. Відвідувачі зможуть подивитися 24 фотороботи Максима Кривцова, які доповнені його поезіями.
Виставка присвячена дню народження автора, тому під час події близькі та друзі Максима читатимуть його вірші зі збірки "Вірші з бійниці".
Окрім цього, на виставці можна буде придбати листівки з ілюстраціями українських художників і художниць - прибуток передадуть на збереження пам'яті Кривцова.
Далі було те, що неможливо вбити. Рукописи і світлини, скановані знімки, переписані руками й опубліковані в соцмережах, перечитані уважними очима вірші на сторінках книжки. Уся ця спадщина промовляє - "Я поверну собі своє життя", - зазначила співзасновниця культурного проєкту Squat 17b і кураторка виставки Дарина Хрест.
Також відомо, що Максим Кривцов планував виставку своїх фоторобіт про війну в закладах Києва в грудні минулого року.
Вірші Максима Кривцова
***
Моя голова котиться від посадки до посадки
як перекотиполе
чи м'яч
мої руки відірвані
проростуть фіалками навесні
мої ноги
розтягнуть собаки та коти
моя кров
вифарбує світ у новий червоний
Pantone людська кров
мої кістки
втягнуться в землю
утворять каркас
мій прострелений автомат
заіржавіє
бідненький
мої змінні речі та екіпу
передадуть новобранцям
та скоріше б уже весна
щоб нарешті
розквітнути
фіалкою.
***
"Я поверну собі своє життя
обіцяю"
написано маркером на стіні одного
популярного закладу Києва
там і кава, і тістечка, і модний одяг, намисто, музика, балкони з неймовірним краєвидом
я бачив
як туман обіймає хмарочос
ніжно і тихо.
"Любові не існує"
написано на іншому поверсі цього закладу
а ще не існує моря
не існує повітря
не існує снів
і мене
але кава тут хороша
знизу хтось дописав:
"Сонце, хто тебе змусив так думати?"
а я розповім вам, хто:
болото, по якому важко дійти до бліндажа з позиції
міни, які падають поруч
зав'язана туго на шиї мотузка зими
частини людини
розкидані
розгублені по полю
химерно та неохайно
сон, який змушує кричати
дощ, коли тобі ще кілька днів чекати на зміну
і сонце
яке сховалося в підвал
бо повітряна тривога
справді
хто тебе так змусив думати, сонце?
Коротка відпустка
кілька днів разом із дорогою
я бачуся з друзями
ліплю з глини
вперше за два роки випікаю чізкейк
який так собі вдався
разом із подругою спостерігаємо
як кішка зими схопила мишку вулиці
тримає
я можу дихати
дорогу навпроти перебігає дівчина
тримаючи за повідець великого худого пса
десь виринають останні поверхи хрущовок
наче плавці батерфляєм
мерехтять гірляндами
ще трохи
і я знову захочу стати частиною
звичайного міста
вигулювати великого пса
смажити яєчню
пити каву в симпатичних книгарнях із високими полицями
це небезпечно
це дуже небезпечно
спокійне життя це хвороба
викинь ці думки
наче використані бахіли
тікай звідси
у свій бліндаж
у своє болото
у свої міни
я поверну собі життя
я поверну собі життя?
Обіцяю.
***
Хто б міг подумати
шість років війни
хіба я міг знати
коли в дитинстві збирав стиглі яблука
наприкінці серпня.
Хто б міг подумати
я блукав разом із другом промзоною міста
збираючи метал
залишки запчастин на дорозі
30 копійок за кілограм
та ще й обважують
щоб купити трохи Південної ночі та пограти в Халф-Лайф
а тепер я збираю в посадці
залишки хлопців
людей
наче й виглядає як людина
чи частина людини
немає на світі нічого
настільки холодного.
Потрібно створити додаток
карту Лісового кладовища
стовпчик номер 58
від нього 4 кроки вперед
і третя могила праворуч - його
путівник кладовищем
усі лише про це й говоритимуть.
Довгий жовтий автобус-гармошка
під номером 10
всього кілька на маршруті
25 копійок проїзд
завжди наповнений людьми
як ринок напередодні "першого вересня"
потрібно міцно притискати сумки чи наплічник
бо ходять крадії
непомітно розрізають шкірзам
забирають останні гроші
але сьогодні в мене викрали дещо більше:
море.
Мене ковтає кит суму
я тут
наче Йона
та не можу вибратися
вже шість років
хоча це триває завжди
війни не закінчуються
закінчуються люди
хто б міг подумати.
***
Коли він засинає
повільно витягує передні лапки
йому сниться літо
сниться цілий цегляний будинок
сняться кури
які бігають по подвір'ю
сняться діти
які пригощають пиріжками з м'ясом
у мене з рук випадково скочується шолом
падає на багнюку
кіт прокидається
примружує очі
уважно роздивляється навколо
свої:
засинає.
- Ukraine WOW зібрала 3,1 мільйона гривень для українських музеїв
- "Нація зброярів": на виставці української зброї в Києві можна буде "політати" і "постріляти" на симуляторах (фото)
- «Алла Горська. Боривітер»: душа шістдесятників, яку намагались знищити
- У Відні відкрилася виставка "Міні-ЦеГлина", присвячена війні в Україні
- "Мисливці за шахедами": в Одесі презентували поштову марку
- Діти України під час війни: відкрилась фотовиставка в Раді Європи

Ірина Юхимчук спеціалізується на подіях столичного регіону. Як громадська активістка з великим досвідом, вона є експерткою з питань освіти на соцзабезпечення вразливих категорій населення.












