В Азії знайшли мумії віком 12 000 років

Це відкриття робить виявлені рештки найбільш ранніми з відомих прикладів муміфікації у світі, істотно випереджаючи знамениті зразки з Єгипту та Південної Америки, повідомляє видання The Conversation.

Дослідження, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, показало, що мисливці-збирачі використовували технологію низькотемпературного копчення тіл як форму ритуального поховання. При цьому тіла померлих поміщалися в сидячій або зігнутій позі - таку форму поховання раніше вважали звичайною "первинною" (тобто без попередньої обробки тіла).

Однак фізичний антрополог Хірофумі Мацуура звернув увагу на дивацтва в анатомічному розташуванні кісток і сліди підпалинів на ділянках із найменшою кількістю м'яких тканин. Вчені припустили, що тіла піддавалися навмисному копченню за низьких температур, щоб запобігти розкладанню і зберегти останки.

Натхнення прийшло несподівано - під час розкопок у 2017 році в центральному В'єтнамі. Дослідники згадали про традицію копчених мумій у Папуа - Новій Гвінеї. У 2019 році вони вирушили туди, щоб особисто оглянути сучасні мумії, що зберігаються в приватних будинках. Схожість зі стародавніми останками виявилася разючою.

Пандемія COVID-19 призупинила польові роботи, але вчені продовжили дослідження, застосувавши два лабораторні методи: рентгеноструктурний аналіз та інфрачервону спектроскопію. Обидва методи підтвердили - кістки дійсно піддавалися впливу низької температури, тобто тіла коптили.

Загалом було проаналізовано останки з 54 поховань на 11 археологічних пам'ятках. Географія відкриття охоплює Південний Китай, В'єтнам та Індонезію. Практика копченої муміфікації, як вважають учені, була поширена не тільки у Східній Азії, а й, імовірно, і в Японії, а її витоки можуть сягати в глибину часів більш ніж на 20 тисяч років.

Етнографічні дані свідчать, що схожі практики зберігалися у високогір'ях Нової Гвінеї та в Південній Австралії до кінця XIX століття. Там підготовка однієї мумії могла займати до трьох місяців і супроводжувалася глибокою духовною відданістю.

"Ця традиція відображає універсальне людське прагнення зберегти зв'язок з близькими, які пішли", - підкреслюють дослідники.

Результати роботи відкривають нове розуміння культур і ритуалів найдавніших спільнот, а також їхніх зв'язків із корінними народами Австралії та Океанії.