Уряд затвердив бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік: що стоїть за цифрами

У Міністерстві соціальної політики зазначили, що заплановані видатки передбачають проведення індексації пенсій та страхових виплат у 2026 році, а також перерахунок інших соціальних виплат. Очільник відомства Денис Улютін назвав бюджет таким, що не потребує додаткового фінансування з державної скарбниці.

Водночас юрист з трудового права та активіст ГО "Соціальний рух" Віталій Дудін звернув увагу, що формальна бездефіцитність бюджету досягається не за рахунок зростання доходів або розширення соціальних програм, а через скорочення та обмеження.

Стрімко скорочується кількість одержувачів найбільш масової соціальної допомоги – пенсії. Якщо у жовтні 2024 року пенсіонерів нараховувалося 9 737 888 осіб, то вже у листопаді 2025 року – 9 530 168 осіб. Кількість пенсіонерів зменшилася за рік на 200 тисяч осіб внаслідок природного скорочення населення, чому посприяло погіршення умов проживання через атаки загарбника. Враховуючи плани зменшити кількість отримувачів пенсій та допомог ще на 300 тис. осіб внаслідок непроходження верифікації, то масштаби економії могли би бути ще вищими, - каже юрист.

Крім того, у 2026 році планується подальше зменшення кількості отримувачів пенсій і соціальних виплат у результаті верифікації — ще орієнтовно на 300 тисяч осіб. Це також знижує навантаження на бюджет Пенсійного фонду.

Окремою проблемою залишається невиконання судових рішень щодо виплат, призначених Пенсійним фондом.

Масштаби заборгованості оцінювався в 85,6 млрд грн. За 5 останніх років вона зросла у 26 разів. Урядовці запроваджують нові підходи до погашення заборгованостей, але коштів явно недостатньо: у бюджеті ПФУ-2026 виділено 2 млрд грн на виплати по рішенням судів. Щоб розрахуватися по боргам такими темпами, доведеться чекати 40 років, - наголошує юрист.

Також ПФУ здійснює виплати, що фінансуються з державного бюджету, зокрема особам з особливими трудовими заслугами перед державою та працівникам об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок війни. За цими напрямами також фіксується заборгованість.

Експерт пов’язує бюджетну політику ПФУ з загальним курсом уряду на жорстке стримування видатків. З липня 2025 року соціальну політику в Україні очолює Денис Улютін, який раніше працював заступником міністра фінансів. Тож нинішній підхід робить акцент на аудиті соціальних виплат і фінансовій дисципліні, а не на підвищенні соціальних стандартів.

На думку Дудіна, без зміни податкової політики, боротьби з тіньовою зайнятістю та перегляду підходів до оподаткування високих доходів можливості для реального підвищення соціальних виплат залишатимуться обмеженими, попри формальну збалансованість бюджету Пенсійного фонду

Як писав Соцпортал, працівники критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок російських обстрілів, мають право на грошову допомогу: 1 мільйон гривень — родині загиблого, а також від 200 до 800 тисяч гривень у разі поранення. Утім, на практиці реалізацію цього права часто ускладнює бюрократія. Постраждалим доводиться доводити очевидне — що, скажімо, танковий завод, електростанція чи залізниця справді є об’єктами критичної інфраструктури. Через це зростає кількість судових позовів, і суди переважно стають на бік працівників. Соцпортал пише про те, як постраждалі або їхні родини можуть відстояти свої права.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про соціальні виплати в читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!