Україна вводить нові правила звільнення: що змінюється для працівників з 27 вересня?

27 вересня 2024 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» від 04.06.2024 № 3768-IX (Закон № 3768).

Як повідомив Соцпорталу юрист з трудового права і активіст ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін, цей закон доповнює КЗпП України новими підставами розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

• набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України (п. 13 ст. 40);
• невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених ч. 2 ст. 142 цього Кодексу (п. 14 ст. 40).

Як зазначається у ч. 2 ст. 142 КЗпП України, складовою правил внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією. Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.

Юрист прогнозує, що норма про звільнення за розголошення викличе трудові спори, оскільки регулювання інформації з обмеженим доступом далеке від досконалості.

По-перше, визначення поняття конфіденційної інформації з обмеженим доступом або конфіденційної інформації досить розмите. Постанова КМУ «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09.08.1993 № 611 забороняє засекречувати інформацію про заробітну плату працівників, але фірми часто відносять її до конфіденційної таємниці.

Чи не будуть роботодавці залякувати працівників звільненням через їх профспілкову діяльність? Адже публічний захист трудових прав може вимагати розповсюдження інформації про умови оплати праці або кадрову політику. Наприклад, це актуально для медиків, коли законодавство вимагає справедливого співвідношення між зарплатами медичного директора чи головного лікаря, та решти персоналу. Однак тепер вони можуть стикнутися з проблемами при розголошенні цієї інформації, — окреслює проблему Віталій Дудін.

По-друге, роботодавці зможуть трактувати широке коло діянь як розголошення, включаючи ненавмисне ознайомлення з інформацією третіх осіб. На практиці роботодавці під розголошенням комерційної таємниці розуміли навіть пересилання захищених відомостей з корпоративної пошти на особисту. Такі дії, як зауважив Верховний Суд, не є розповсюдженням.

За словами юриста, ініціюючи розірвання трудового договору з працівником на підставі п. 14 ст. 40 КЗпП України, роботодавець має зважати на низку правових нюансів:

1. Правила про зобов’язання працівників не розголошувати інформацію з обмеженим доступом мають бути схвалені трудовим колективом як частина ПВТР (ч. 1 ст. 142 КЗпП України). ПВТР має визначати порядок використання і збереження секретної інформації (умови роботи з конфіденційною інформацією). Перелік відомостей, доступ до яких обмежено, як і нові правила поведінки, слід довести до відома працівника під підпис.

2. На працівника поширюються гарантії при притягненні до дисциплінарної відповідальності: роботодавець повинен зажадати пояснень працівника; строки на притягнення до відповідальності обмежено у ст. 148 КЗпП України; звільнення має погоджуватися з профспілкою згідно ст.ст. 43, 252 КЗпП України.

3. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності має з посиланням на належні й допустимі докази описувати суть допущеного проступку, обставини його вчинення (дата, час, спосіб) та посилатися на порушені норми ПВТР.

Крім того, статтю 46 КЗпП України буде доповнена новою підставою відсторонення працівника, а саме «проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури». Але, на думку юриста, застосувати новації про відсторонення буде складно на практиці через прогалину.

Проблема у тому, що підстави, порядок та строки проведення службової перевірки стосовно працівників у трудових відносинах не визначено. Окремі законодавчі акти передбачають відсторонення посадовців на період «службового розслідування», але не перевірки. Тоді як поняття «службова перевірка» часто вживається для позначення етапу, який передує службовому розслідуванню. Тому відсторонення працівників на підставі службової перевірки носитиме сумнівний характер. Оскільки на час відсторонення працівників, як правило позбавляють заробітку, то норма може викликати невдоволення працюючих, - пояснив юрист.

На його думку, новації потребують внесення змін до законодавства або надання роз’яснення з боку Міністерства економіки України.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про пенсії в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!