Україна не отримає мільярди від ЄС. Під загрозою оборонні програми


Бельгія заблокувала надання Україні "репараційного кредиту" за рахунок заморожених російських активів.
Лідери ЄС відклали розгляд питання до грудня і зруйнували надії українського уряду отримати кошти на початку 2026 року. Про це пише Українська правда з посиланням на Financial Times.
Лідери 26 країн ЄС (Угорщина утрималася) попросили Європейську комісію якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки фінансових потреб України, але формально не підтримали надання кредиту під заставу знерухомлених російських активів, пише видання.
Проте на саміті в Брюсселі в четвер пропозиція щодо використання доходів від заморожених активів РФ (близько 190 мільярдів євро) для фінансування масштабного кредиту Україні наразилася на опір з боку Бельгії.
Переважна більшість цих активів зберігається в центральному депозитарії Euroclear, розташованому в Брюсселі, Бельгія побоюється стати головною мішенню для юридичних позовів і фінансових контрзаходів з боку Росії.
Ми ухвалили ключове політичне рішення забезпечити повну фінансову підтримку України для покриття її потреб у 2026 і 2027 роках, - заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта, наголосивши при цьому на наявності "технічних питань", які ще потребують вирішення.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що його країні потрібна абсолютна ясність щодо правового підґрунтя такого кроку і потенційних ризиків для євро, а також гарантії від інших країн, що гроші можуть бути повернуті за необхідності.
Правова основа - це не розкіш, - наголосив він.
Президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що кредит "залишається головним механізмом" підтримки України, попри тимчасову невдачу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, хоч і підтримав надання кредиту, визнав, що Бельгія порушила "деякі дуже серйозні питання", які потребують вирішення.
Відсутність рішення ставить під загрозу плани фінансування оборонних і бюджетних потреб України. Президент Володимир Зеленський, який був присутній на саміті, наголосив на критичній важливості отримання фінансування саме на початку 2026 року.
Нам потрібні гроші у 2026 році, і краще, щоб вони були на самому початку року, але я не знаю, чи можливо це, - сказав він.
Лідери ЄС планують повернутися до цього питання на своєму наступному саміті 18 грудня.
Як писав Соцпортал, так званий репараційний кредит для України - це кошти РФ у бельгійському депозитарії. Їх можна надати Україні, віддавати кредит доведеться тільки в тому разі, якщо Росія виплатить Україні репарації за розв'язану нею війну.
Однак Бельгія побоюється, що РФ може згодом відсудити ці гроші. Тому в країни є низка вимог до партнерів по ЄС.
Перша вимога Бельгії - повний розподіл юридичних ризиків, у разі позовів від Росії. Друга - надання гарантій участі всього ЄС-27, на випадок, якщо гроші РФ доведеться повертати. По-третє, Бельгія хоче, щоб аналогічні кроки поруч із нею робили інші країни, де є знерухомлені російські активи.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз узяв на себе зобов'язання надавати фінансову допомогу Україні до 2027 року включно і підтвердив політичну волю для використання заморожених російських активів на користь України.
Лідери ЄС 23 жовтня затвердили висновки щодо України, у яких підтверджено прихильність Євросоюзу забезпеченню фінансових і військових потреб України у 2026-27 роках: за документ проголосували 26 держав ЄС із 27. Угорщина традиційно не підтримала такого документа.
- Орбан заявив, що Угорщина підтримає кредит Україні після відновлення поставок нафти через "Дружбу"
- Де в Європі найважче отримати громадянство: список країн
- Втрата середнього класу: що показало нове дослідження про українських біженців
- Втрату роботи через війну можна буде зареєструвати в міжнародному реєстрі для майбутніх репарацій
- Революція в переговорному процесі: Україна отримала всі орієнтири для вступу до Євросоюзу
- Компенсація лікування за кордоном і визнання українських е-рецептів у ЄС - що передбачає новий законопроєкт

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші













