Учені пояснили, чому незнання часом страшніше за найгіршу правду

Люди не завжди прагнуть дізнатися правду - але й не завжди готові від неї ховатися. Нове дослідження вчених з Тель-Авівського університету пропонує несподіване пояснення того, чому в одних ситуаціях ми свідомо уникаємо інформації, а в інших - шукаємо навіть болючі та лякаючі відомості.

Роботу провели професор Янів Шані зі Школи менеджменту Коллера при Тель-Авівському університеті та професор Марсел Зееленберг із Тілбурзької школи соціальних і поведінкових наук. Дослідження опубліковано в журналі Current Opinion in Psychology.

Не втеча від відповідальності, а захист психіки

Всупереч поширеній думці, так зване "навмисне незнання" далеко не завжди пов'язане з бажанням уникнути моральної відповідальності перед іншими людьми. За словами авторів, набагато частіше відмова від інформації - це спосіб емоційної саморегуляції та захисту від психологічного перевантаження.

Багато людей відкладають отримання важливих відомостей, побоюючись їхніх емоційних наслідків. Наприклад, не перевіряють медичні аналізи перед відпусткою або намагаються не заглядати в інвестиційний портфель під час ринкової кризи. Така поведінка не означає байдужості - навпаки, це спроба відтермінувати болісне зіткнення з реальністю.

Чому ми свідомо шукаємо погані новини

Однак дослідження виявило і протилежну стратегію, яка служить тій самій меті - управлінню емоціями. В умовах невизначеності люди нерідко цілеспрямовано шукають болючу інформацію, навіть якщо вона не приносить жодної практичної користі.

Так, споживачі часто перевіряють ціни на вже куплені товари, бажаючи дізнатися, чи не переплатили вони, хоча змінити рішення вже неможливо. У подібних випадках знання, нехай і неприємне, виявляється менш болісним, ніж невідомість.

Особливо яскраво, за словами авторів, цей феномен проявився після нападу 7 жовтня в Ізраїлі, коли багато родин прагнули дізнатися про долю своїх близьких, незважаючи на ризик отримати руйнівні новини. Для них невизначеність виявилася болючішою, ніж найважча правда.

Два болі - один психологічний механізм

Автори проаналізували широкий масив наукових публікацій і зіставили їх із власними експериментальними даними. У результаті вони запропонували просту модель, засновану на двох ключових питаннях:

чи здатна людина витримати невизначеність і чи здатна вона витримати правду.

Виявилося, що і уникнення інформації, і активний пошук неприємних відомостей мають спільне джерело - спробу збалансувати страх перед знанням і страждання від невідомості. Залежно від ситуації людина обирає той варіант, який здається їй менш болісним.

Моральний вибір і ціна незнання

Дослідники наголошують: цей механізм працює не лише в особистих чи побутових ситуаціях, а й у моральних дилемах. Іноді люди воліють "не знати", як їхні вчинки впливають на інших, щоб уникнути почуття провини. Однак у випадках, коли незнання може завдати серйозної шкоди, саме нездатність винести невизначеність змушує їх шукати правду.

На думку авторів, у світі, перенасиченому інформацією, бажання знати і бажання не знати - це не протилежності, а два інструменти психологічної адаптації.

Чому це важливо для суспільства

Отримані висновки мають значення для систем охорони здоров'я, державних структур та організацій. Йдеться не тільки про те, яку інформацію люди отримують, а й як і в який момент вона до них доводиться.

Дослідження показує: під час ухвалення рішень людина постійно зважує, що завдасть меншого болю - правда чи невизначеність. І в епоху, коли інформація завжди під рукою, емоційна ціна знання стає не менш важливою, ніж самі факти.