Учені: чутливість до мистецтва може бути "в крові"

В одних людей музика, вірші або сильна картина викликають мурашки і тремтіння, а інші відчувають максимум "ну, красиво". Нове дослідження вчених з Інституту психолінгвістики Макса Планка (MPI) показує: справа не тільки у вихованні та досвіді - частина відповіді може бути в генах.

Команда проаналізувала дані великого нідерландського проєкту Lifelines: понад 15 500 учасників мали і відповіді про свої емоційні реакції на мистецтво, і генетичну інформацію. Дослідники зосередилися на так званих "естетичних мурашках " - коротких піках задоволення, що можуть супроводжуватися "гусячою шкірою" або ознобом під час музики, читання поезії чи перегляду візуального мистецтва.

Головний результат: близько 30% відмінностей у тому, як часто люди відчувають такі мурашки, пов'язано із сімейними факторами. Приблизно чверть цієї "сімейної частки" пояснюється поширеними генетичними варіантами (тобто тими, які часто зустрічаються в популяції).

Також учені помітили дві важливі речі:

• частина генетичних впливів спільна для музики, поезії та візуального мистецтва - і пов'язана з ширшими особливостями, як-от з відкритістю до нового досвіду та загальною залученістю до мистецтва;

• але є й ефекти, які не збігаються між видами мистецтва, тобто "мурашки від музики" і "мурашки від віршів" можуть частково спиратися на різні біологічні механізми.

Автори підкреслюють: генетика не "вирішує все" - на реакцію впливає і середовище (що людина слухала, читала, де виросла, що прийнято в оточенні). Але результати дають ще один спосіб зрозуміти, чому люди можуть по-різному відчувати один і той самий світ.