У Витачеві відкрили копію рунічного каменя вікінгів: що про нього кажуть історики

У Витачеві Обухівського району Київської області відкрили копію відомого Альстадського рунічного каменя, оригінал якого зберігається в Норвегії. Камінь присвячений пам’яті вікінга Торольда, який, за однією з гіпотез, загинув на території Середнього Подніпров’я.

Церемонія відкриття мала міжнародний статус: у ній взяли участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде. Захід позиціонують як елемент культурної співпраці та розвитку туристичної привабливості регіону.

Втім, як зазначає краєзнавець і дослідник історії Середнього Подніпров’я Мирослав Чайковський, наукового консенсусу щодо ототожнення сучасного Витачева з Вітахолмом, згаданим у скандинавських джерелах, немає.

За його словами, гіпотеза про «Витачів вікінгів» виникла лише у 1965 році й базується насамперед на філологічній інтерпретації норвезького дослідника Бйорна Клейбера. Пізніше цю версію підтримав академік Борис Рибаков, пов’язавши її з археологічними знахідками у Витачеві, зокрема з рештками попелу, які були витлумачені як сліди сигнальної вежі.

Однозначної й стовідсоткової версії того, що сучасний Витачів — це Вітахолм із рунічного каменя, не існує. Маємо кілька гіпотез, кожна з яких викликає серйозні сумніви, — наголошує Чайковський.

Археологічно підтвердженим фактом залишається те, що наприкінці Х століття Витачів був важливим елементом оборонної системи Русі. Тут, над бродом через Дніпро, існувала потужна фортеця зі стінами з дуба та сигнальною вежею, яка входила до Пристугнянської оборонної лінії й слугувала для захисту Києва від печенізьких набігів.

Разом із тим, частина дослідників вважає, що назва Витачів може мати суто слов’янське походження — від особового імені Витич, за аналогією з топонімом Київ. Інші допускають паралельне існування слов’янської та скандинавської назв без прямого ототожнення поселення з конкретним місцем, згаданим у рунічному написі.

Зрештою відкриття копії рунічного каменя «палицею з двома кінцями». З одного боку, це новий туристичний маркер для Витачева, який не має розвиненої історичної інфраструктури. З іншого — існує ризик, що об’єкт стане ще одним прикладом популярного, але слабо обґрунтованого історичного міфу.