У школах по-іншому реагуватимуть на булінг

Серед основних змін — чіткі терміни розгляду повідомлень, обов’язкове інформування поліції та служби у справах дітей у разі виявлення ознак насильства, а також нові повноваження шкільної комісії.

Про зміни повідомив сайт «Освіторія» з посиланням на заступницю міністра освіти і науки України Анастасію Коновалову. Нові правила затверджено наказом МОН від 18 червня 2026 року № 961.

Повідомлення про можливе насильство мають розглянути протягом доби

Новий порядок передбачає, що кожне повідомлення про можливий випадок насильства має бути зареєстровано в день його надходження. Якщо воно надійшло у вихідний, святковий або неробочий день або в неробочий час, його реєструють у перший наступний робочий день.

Після реєстрації керівник навчального закладу повинен розглянути повідомлення протягом однієї доби.

Повідомити про можливе насильство може будь-який працівник навчального закладу, учень або інший учасник освітнього процесу, який помітив відповідні прояви чи ознаки. Повідомлення можна подати усно або письмово, у тому числі анонімно.

Керівник школи повинен забезпечити кілька способів отримання таких повідомлень — наприклад, по телефону, електронною поштою або через скриньку для письмових повідомлень. Анонімне повідомлення також має бути можливим за бажанням заявника.

Якщо є ознаки насильства — поліцію та службу у справах дітей повідомляють протягом трьох годин

Якщо під час розгляду повідомлення виявлено ознаки насильства, керівник навчального закладу повинен діяти негайно — не пізніше ніж протягом трьох годин з моменту виявлення таких ознак.

Зокрема, він повинен:

• вжити заходів, щоб припинити насильство та не допустити його повторення;
• повідомити батьків дитини, за винятком ситуації, коли саме вони є кривдниками;
• письмово повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей;
• одночасно проінформувати територіальний орган Національної соціальної сервісної служби України та Державну службу у справах дітей;
• за необхідності викликати швидку медичну допомогу.

Не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення керівник повинен скликати комісію з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми.

Факт булінгу встановлює суд, а не шкільна комісія

Одна з принципових змін стосується ролі комісії.

Згідно з новим порядком, факт вчинення булінгу встановлюється виключно рішенням суду, що набрало законної сили. Встановлення факту булінгу не є метою чи завданням шкільної комісії.

Натомість комісія має оцінювати ситуацію та визначати необхідні заходи підтримки. Її рішення мають ухвалюватися з обов’язковим дотриманням принципу найкращих інтересів дитини.

Також дитина має право бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. За загальним правилом це відбувається у присутності батьків або їхніх представників та за участю практичного психолога або соціального педагога. Батьки можуть надати письмову згоду на вислуховування дитини без їхньої участі.

Новий порядок стосується не лише учасників освітнього процесу

Зміни також розширюють коло осіб, на яких поширюється порядок реагування.

У документі використовується поняття «учасники колективу». До них належать учні, працівники навчального закладу та інші особи, залучені до освітнього процесу.

Водночас порядок визначає булінг як систематичне психологічне, фізичне, економічне або сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій, яке вчиняється щодо дитини або іншого учасника колективу та порушує його права й законні інтереси.

Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два і більше разів протягом 12 місяців з дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня першого насильства — незалежно від того, чи було повідомлення про перший випадок і чи зареєстрували його.

Школа має реагувати не лише на вже скоєне насильство

Оновлений порядок передбачає також роботу з ризиками. Якщо ознак насильства не виявлено, інформацію з повідомлення слід проаналізувати на предмет можливих ризиків, після чого школа має вжити заходів, щоб не допустити насильства в майбутньому.

Загалом система запобігання та протидії насильству в освітньому закладі має бути постійним процесом. Вона передбачає виявлення проявів насильства та ризиків їх виникнення, визначення заходів для їх запобігання та реагування на вже виявлені випадки.

Серед принципів такої роботи:

• пріоритет найкращих інтересів дитини,
• недискримінація,
• ненасильницька поведінка,
• партнерство педагогів та батьків,
• орієнтований на особистість підхід,
• участь учасників освітнього процесу в прийнятті рішень.

За словами Анастасії Коновалової, оновлення правил має допомогти освітнім закладам перейти до єдиного та зрозумілого алгоритму запобігання насильству та захисту дітей.