У польському суспільстві спостерігаються нові тенденції щодо українців: які настрої зростають
Все більш помітною проблемою стає ставлення частини польського суспільства до українців.
Як повідомляє сайт «Польського радіо» з посиланням на соціолога Рафала Панковського, асоціація «Ніколи більше» щодня отримує повідомлення про випадки агресії щодо українців у Польщі.
Йдеться як про словесні нападки, так і про фізичну агресію. За оцінкою експерта, проблема вже не виглядає як сукупність окремих маргінальних випадків, а поступово набуває характеру ширшої суспільної тенденції.
Дані моніторингу Res Futura також свідчать про значну кількість негативного контенту щодо українців у польському інтернеті. Згідно з наведеними результатами, у липні близько половини коментарів на цю тему мали негативний або ворожий характер. Водночас аналітики зафіксували й певне зростання кількості дописів, у яких захищають українців. За їхніми даними, частка таких коментарів зросла приблизно з 0,6% до майже 6%.
Цікаво, що змінюється й сама тематика дискусій. Якщо раніше у польських соціальних мережах значною мірою обговорювали безпосередньо війну Росії проти України, то тепер дедалі більше уваги приділяється саме польсько-українським відносинам та присутності українців у Польщі. Це створює сприятливе середовище для поширення маніпуляцій, стереотипів та націоналістичної риторики, — йдеться у публікації.
Водночас польське суспільство не є одностайним у питанні про те, наскільки ефективно держава протидіє агресії та мові ненависті. Згідно з опитуванням United Surveys by IBRiS для Wirtualna Polska, 50,6% респондентів вважають, що поліція, суди та політики належним чином реагують на напади та мову ненависті щодо українців. 35,4% оцінюють реакцію державних інституцій негативно, а ще 14% не визначилися. Опитування проводилося 7–9 серпня серед 1000 осіб.
Ще одним подразником у польсько-українських відносинах залишається історична пам’ять. Мер Кошаліна Томаш Соберай звернувся до мера Івано-Франківська Руслана Марцинківа з різкою критикою дій, які, на думку польської сторони, можуть сприйматися як героїзація ОУН, УПА та Степана Бандери. Приводом стало звернення місцевого відділення польської партії Nowa Nadzieja, яке закликало владу Кошаліна відреагувати на українську політику пам’яті.
У листі мер польського міста згадав жертв злочинів ОУН та УПА й наголосив, що пам’ять про них не повинна замовчуватися. Особливе значення ця тема має для Кошаліна, оскільки після Другої світової війни до міста переселилися поляки з колишніх східних територій Польщі, зокрема з Волині та Східної Галичини.
Це питання може мати й практичні наслідки. Міська рада Кошаліна має розглянути подальшу долю партнерських відносин з Івано-Франківськом. Таким чином, історична суперечка поступово виходить за межі публічної дискусії й може вплинути на відносини між двома містами.