У Києві сотні бомбосховищ залишаються закритими, частину укриттів можна відновити з мінімальними витратами — експерт
У Києві після Другої світової війни було збудовано близько тисячі бомбосховищ і міні-бункерів, однак приблизно половина з них досі перебуває в непридатному стані або не використовується. Частину таких укриттів можна було б відновити без значних витрат.
Як повідомляє «Новини.LIVE», про це заявив краєзнавець Кирило Степанець в ефірі «Вечір.LIVE».
Чому частина укриттів недоступна
За словами експерта, перші бомбосховища будували під житловими будинками ще за часів Сталіна. Пізніше їх почали облаштовувати окремо — біля великих підприємств, наукових установ і лікарень.
Водночас, якщо більшість укриттів у столичних лікарнях уже відремонтували та переобладнали, то бомбосховища на території багатьох колишніх підприємств і наукових інститутів залишаються закритими.
«У них достатньо вкласти мінімум коштів — і це були б повноцінні укриття, де могла б сховатися половина району», — зазначив експерт.
Де знаходяться такі укриття
Як приклад він навів район Академмістечка та бульвар Академіка Вернадського, де розташована велика кількість науково-дослідних інститутів.
За його словами, на території цих установ збереглися великі бомбосховища, проте адміністрації окремих установ відмовляються відкривати їх для місцевих мешканців — незважаючи на те, що більшість приміщень фактично не використовується.
Експерт також зазначив, що такі укриття проектувалися з чітко визначеною місткістю — від 600 до 1200 осіб, а в окремих установах було побудовано одразу кілька укриттів.
Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!