Три причини, чому молоді люди схильні до теорій змови

Події на кшталт Brexit, виборів у США та пандемії COVID-19 лише підкреслили, наскільки швидко подібні ідеї проникають у суспільну свідомість. Наслідки можуть бути серйозними: віра в змови підриває довіру до інститутів і демократичних процесів, а іноді призводить до радикальних дій, повідомляє видання The Conversation.

Нещодавнє дослідження Жан-Ніколя Бордело і Даніеля Штокемера (Університет Оттави), опубліковане в журналі Political Psychology, дало несподівано чітку відповідь на запитання, хто найчастіше вірить у теорії змови. Аналіз майже 200 наукових робіт і міжнародне опитування понад 6 000 осіб у шести країнах показали: молодь до 35 років схильна вірити в такі ідеї частіше, ніж представники старших поколінь. При цьому вік виявився важливішим чинником, ніж рівень освіти, доходу або стать.

Чому молоді люди схильні до теорій змови?

1. Політична відчуженість

Дослідження виявило, що у молоді часто виникає відчуття відчуженості від політичної системи, яку контролюють представники старших поколінь. Відсутність молодих осіб у політиці призводить до фрустрації та відчуття, що демократія працює не для них. На цьому тлі теорії змови стають простим і переконливим поясненням: система не просто неефективна - нею керують приховані сили.

1. Активістський стиль участі

Молоді люди дедалі частіше обирають нетрадиційні способи участі в суспільному житті: протести, бойкоти, онлайн-кампанії. Саме такі середовища, особливо в інтернеті, стають живильним ґрунтом для поширення змов, бо в них домінує риторика "ми проти них". Ця схема легко підігріває недовіру до офіційних джерел і влади.

1. Низька самооцінка

Рівень самооцінки відіграє не менш важливу роль. Молоді люди з низьким почуттям власної значущості частіше шукають зовнішні причини своїх проблем і з більшою ймовірністю вірять у змови. Для них подібні пояснення стають способом впоратися з почуттям безпорадності. Психологи зазначають, що самооцінка з віком зазвичай зростає, а в молодості вона найбільш вразлива.

Що робити?

Автори дослідження впевнені: просто спростовувати хибні теорії недостатньо. Необхідно усувати саме коріння проблеми.

• Важливо зробити демократію більш інклюзивною та репрезентативною, щоб молодь бачила в ній свій голос і перспективу. Приклад - обрання сенаторки Шарлотти Вокер у віці 21 року, що дало молодим виборцям надію на зміни.

• Не варто придушувати молодіжний активізм, навпаки - потрібно постачати молодих людей інструментами критичного мислення та медіаграмотності, щоб вони могли розрізняти правду і маніпуляцію.

• Важливий і акцент на психічному здоров'ї: підтримка і робота із самооцінкою допомагають молодим почуватися впевненіше і менш залежними від простих "пояснень" усіх проблем через призму змови.