Трамп відступив від жорсткого терміну для Києва після реакції ЄС

Європейський союз дав зрозуміти, що не погодиться на жодні мирні домовленості щодо України, які послаблять її армію або закріплять за Росією захоплені території. Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками переговорів на полях саміту G20 у ПАР, передає POLITICO.

Приводом стала ініціатива адміністрації президента США Дональда Трампа: представлений Вашингтоном 28-пунктний план передбачає, зокрема, територіальні поступки Москві, скорочення української армії приблизно наполовину і передання США 50% прибутку від післявоєнного відновлення країни.

"Будь-який реалістичний і стійкий мирний план повинен не тільки зупинити вбивства і припинити війну, а й не закладати підґрунтя для нового конфлікту в майбутньому", - підкреслила фон дер Ляєн.

Три "червоні лінії" ЄС

Глава Єврокомісії позначила три принципові умови, без яких ЄС не готовий підтримати мирну угоду:

1. Кордони не можуть змінюватися силою. Брюссель відкидає ідею закріплення за Росією територій, захоплених унаслідок агресії.

2. Жодних обмежень для української армії, які роблять країну вразливою. Як суверенна держава, Україна повинна сама визначати рівень своїх оборонних можливостей. Будь-які зовнішні обмеження, за словами фон дер Ляєн, підірвуть безпеку не тільки України, а й Європи загалом.

3. Вирішальна участь ЄС і вільний вибір України. Союз наполягає, що ключова роль ЄС у забезпеченні миру має бути відображена в домовленостях, а Україна зобов'язана зберігати право самостійно обирати своє майбутнє. "Вони обрали європейський шлях", - нагадала вона.

Європейські лідери проводять термінові консультації на полях саміту в ПАР і мають намір продовжити обговорення в понеділок під час спільного візиту до Анголи. Голова Європейської ради Антоніу Кошта визнав зусилля США з пошуку миру, але назвав нинішній проєкт лише "основою, яка потребує подальшого доопрацювання".

Паралельно представники ЄС перебувають у Женеві на переговорах за посередництва США. Європейські столиці наголошують: жоден мирний план не може бути узгоджений без прямої участі Києва, а наявний проєкт критики називають таким, що заохочує агресію і залишає вікно для нових нападів.

Трамп відступає від ультиматуму

На тлі зростаючої критики Дональд Трамп пом'якшив риторику і заявив журналістам біля Білого дому, що запропонований план не є "його остаточною пропозицією". За його словами, він "хоче миру" і вважає, що війну слід було завершити "давно".

Раніше Трамп фактично позначив Києву дедлайн - до Дня подяки, натякнувши, що Україна повинна прийняти американські умови. Тепер же він заявив, що якщо президент Володимир Зеленський не погодиться з планом, "тоді він може продовжувати битися щосили".

Додаткові запитання викликало походження документа.

У Вашингтоні розгорілася окрема політична криза навколо походження самого мирного плану. Сенатори Майк Раундс (республіканець, який вважається проукраїнським) і Джинн Шахін (демократ) виступили зі спільною заявою після телефонної розмови з держсекретарем Марко Рубіо. За словами Раундса, Рубіо прямо дав зрозуміти, що США в цій історії виступають скоріше як одержувач і посередник: документ був переданий одному з американських представників третьою стороною, і це "не наша рекомендація і не наш мирний план".

Сенатор підкреслив, що Вашингтон лише скористався можливістю донести цю пропозицію до Києва, а сам текст став надбанням громадськості внаслідок витоку, а не офіційної публікації з боку адміністрації. Фактично цим законодавці обох партій показали, що розглядають план радше як зовнішню "ініціативу для передачі", а не як продукт власної дипломатії.

На цьому тлі пригадуються слова розслідувача Христо Грозєва, який стверджував, що ще близько півроку тому бачив ранню версію схожого документа: за його описом, це була повністю російська концепція з приблизно тим самим набором ідей, тільки з 30 пунктів. Пізніше, за словами Грозєва, з проєкту зникли два положення:

1. пропозиція про те, щоб американські інвестори допомогли післявоєнній Росії вийти з очікуваної рецесії за зразком 1990-х,

2. ідея російсько-американського союзу проти Китаю, загорнута в риторику про "християнську єдність".

Після заяви сенаторів ситуація ще більше загострилася. Офіційний представник Держдепартаменту Томмі Піготт нагадав, що і Марко Рубіо, і вся адміністрація Трампа публічно називали план узгодженим Сполученими Штатами і оформленим як "спільну роботу росіян і українців".

У відповідь конгресмен-республіканець Дон Бейкон, також відомий як прихильник підтримки України, різко розкритикував те, що відбувається. Він заявив, що деяким відповідальним особам "не завадило б звільнитися в понеділок" через "кричущу буфонаду", свідками якої країна стала впродовж останніх днів, і яка, на його думку, завдала шкоди США, підірвала довіру союзників і підбадьорила супротивників.

Фактично сенатори Раундс і Шахін публічно вступили в протиріччя з офіційною лінією Держдепу, що для республіканця Раундса - вельми ризикований крок на тлі впливу Трампа в партії. Це показує, наскільки глибоко розколоте навіть республіканське поле з питання пропонованого "миру" і як серйозно проукраїнське крило сприймає загрози від поточної версії плану.

На цьому тлі тиск на українську делегацію в Женеві, за оцінками спостерігачів, залишається дуже сильним: незважаючи на розбіжності у Вашингтоні і жорстку позицію ЄС, Білий дім, як і раніше, намагається просувати ідею швидкої угоди.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також поставив під сумнів походження документа, зазначивши, що перш ніж обговорювати план, добре б "точно зрозуміти, хто його автор і де його було створено".

Європа наполягає на доопрацюванні

Після зустрічей на полях G20 Антоніу Кошта знову повторив, що американська ініціатива може бути вихідною точкою, але потребує серйозних правок.

Представники ЄС підкреслюють: підтримують зусилля Вашингтона, але хочуть, щоб в остаточному варіанті були враховані європейські підходи до "справедливого і міцного миру".

Найближчим часом у подальших переговорах за посередництва США мають узяти участь керівник апарату Кошти Педру Лоурті та високопоставлений представник Єврокомісії Бйорн Зайберт. ЄС при цьому стверджує, що його лінія підтримки України залишається незмінною.

Єдиним лідером ЄС, який повністю підтримав план спецпосланця Стіва Віткоффа, став прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який традиційно займає проросійську позицію. Решта урядів побоюються, що документ непропорційно йде назустріч Кремлю.

Європейські дипломати, водночас, відзначають непередбачуваність позиції Білого дому: Трамп уже не раз переходив від погроз скоротити допомогу Україні до заяв про жорсткі санкції проти Росії. Однак, як нагадує один зі співрозмовників, "щоразу в підсумку підтримка України тривала".