Трамп-руйнівник: автори Мюнхенської доповіді песимістичні як ніколи

"Йде руйнування". Так можна перекласти назву безпекової доповіді, представленої в понеділок, 9 січня, за лічені дні до відкриття Мюнхенської конференції.

Слон на обкладинці доповіді - символ Республіканської партії США - натякає на головну тему: руйнівну політику президента США Дональда Трампа, пише DW. Що далі у відносинах Америки та Європи після промови Трампа в Давосі та кризи навколо Гренландії? Ця тема обіцяє стати головною на форумі, куди з'їдуться десятки світових лідерів.

Європа без американської "парасольки"

Мюнхенській конференції з безпеки вже за 60, а щорічні доповіді - відносно нове явище, дітище її нинішнього голови, колишнього німецького дипломата Вольфганга Ішингера. Доповідь 2026 року - одна з найбільш песимістичних за останні роки. Якщо попередні покоління союзників США могли покладатися не тільки на "американську силу", а й на загальне розуміння принципів світового порядку, то сьогодні це "видається значно менш" надважливим, пише Ішингер у вступному слові.

У доповіді формулювання однозначне: "ера", коли Європа процвітала під американською "парасолькою" безпеки, "закінчилася".

Американський підхід до європейської безпеки сприймається як "нестабільний", що коливається між "підтримкою і примусом". Перспективи виглядають песимістично.

Один із варіантів - світ може рухатися в бік політики, за якої "регіональні гегемони" домінують і "встановлюють правила у своїх сферах впливу", - йдеться в доповіді.

Що йдеться в доповіді про війну Росії проти України?

Україну, проти якої Росія веде повномасштабну війну чотири роки, у доповіді називають "однією з перших жертв" нового типу світового порядку.

Замість того щоб розглядати її насамперед як питання суверенітету і міжнародного права, війна ризикує бути переформатована на предмет перемовин сильних лідерів, у яких територія, гарантії безпеки і навіть природні ресурси стають розмінною монетою, - наголошується в документі.

Москва, констатують автори, не демонструє намірів закінчити війну. Вони зазначають, що Європа продовжує підтримувати Україну, але рухається з різною швидкістю.

Невдала спроба використати для допомоги Києву заморожені в ЄС російські активи показала "обмеження колективної європейської відповіді перед обличчям російського залякування".

Індекс безпеки: Росію в Європі сприймають як менший ризик

Незважаючи на те що в Європі говорять про спроби залякування з боку Москви, громадяни найбільших західних країн, схоже, загалом стали бачити меншу небезпеку з боку РФ. Це показав Мюнхенський індекс безпеки (Munich Security Index), присвячений сприйняттю ризиків у світі, який включають до доповіді з 2021 року. Опитування проводили в листопаді 2025 року в 11 країнах, які можна розділити на дві групи - G7 (провідні промислово розвинені країни Заходу) і BRICS без Росії (Бразилія, Індія, Китай, ПАР). Серед пропонованих "ризиків" - як окремі країни, так і економічні, військові або соціальні аспекти: від дезінформації до застосування ядерної зброї або нестачі продовольства. Індекс об'єднує кілька показників - від загальної оцінки ризиків до готовності їм протистояти.

Одна з головних змін за минулий рік - у більшості країн G7 зросло сприйняття ризиків з боку США. Можна припустити, що показник був би ще вищим, якби опитування проводили в січні 2026 року, після подій у Венесуелі та кризи навколо Гренландії.

Автори доповіді звертають увагу на те, що сприйняття загрози з боку Росії у респондентів помітно знизилося. У країнах "Великої сімки" у списку 32 "найбільш серйозних ризиків" РФ опустилася з другого на восьме місце. Цей результат виглядає незвично, оскільки опитування проводили вже після того, як бойові російські дрони у вересні 2025 року вперше залетіли на територію сусідньої з Німеччиною Польщі та були збиті літаками НАТО, а у відбитті загрози пасивно брало участь і німецьке ППО. Тоді ж російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії, а, імовірно, російські безпілотники вперше паралізували роботу кількох європейських цивільних аеропортів, включно з Мюнхеном. Однак питання про ризик атак дронів або саботажу не було включено до Мюнхенського індексу.

В абсолютному вираженні Росію, як і раніше, сприймають як "набагато більшу загрозу, ніж США", у всіх опитаних країнах, - йдеться в доповіді.

Серед країн G7 на першому місці за оцінкою ризику з боку Росії - Німеччина (71 пункт), хоча за минулий рік цей показник знизився на сім пунктів. У загальному рейтингу ризиків Росія у сприйнятті німців посідає четверте місце. У трійці лідерів - кібератаки, зростання нерівності та радикальний ісламський тероризм.

Автори доповіді закликають європейські країни діяти рішучіше і наводять як приклад окремі групи, які вони називають "авангардом", як-от формат "Веймар плюс" (Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія) або "європейська п'ятірка" (ті самі країни плюс Італія). Нерішучість же означає, що Європа ризикує залишитися "в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу".